Польські садівники можуть втратити до 50% майбутнього врожаю яблук через сильні зимові та весняні заморозки.
Про це повідомляє Fresh Plaza.
За словами експортного менеджера польської компанії Appolonia Якуба Кравчика, ще взимку температура в окремих регіонах опускалася до -20°C, що суттєво пошкодило бруньки яблунь. Найбільше постраждали сорти Jonagold, Mutsu та Ligol. Частину дерев через сильні ушкодження довелося повністю викорчувати.
Додаткових втрат садівники зазнали у квітні, коли Польщу накрили дві хвилі заморозків. Перша відбулася 16–18 квітня на етапі формування зеленого бутона, а друга — наприкінці місяця під час повного цвітіння садів. У деяких регіонах мінусова температура трималася всю ніч — з 21:00 до 06:00.
Для захисту садів фермери використовували системи дощування, димлення, протиградові сітки та навіть обігрів вогнем. Найефективнішим методом виявилося надкронове зрошення, однак воно потребує до 35 тис. л води на гектар щогодини, що стало серйозною проблемою через посуху та нестачу водних ресурсів.
Крім того, через значне навантаження на електромережі у багатьох господарствах виходили з ладу трансформатори, що призводило до перебоїв із електропостачанням.
За попередніми оцінками, заморозки знищили 80–90% квітів у садах. Остаточний рівень втрат залежатиме від регіону, сортів і погодних умов до моменту збору врожаю.
Постраждали не лише яблуневі сади. Значних втрат також зазнали сливи, черешні, персики та ягідні культури.
Через дефіцит літніх сортів яблук польські виробники очікують подальшого зростання цін на продукцію. Багато фермерів уже зараз утримують яблука у сховищах, розраховуючи на подорожчання упродовж сезону.

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Ель-Ніньйо, який формується в Тихому океані, вже перевищив рівні попередніх подібних явищ і став найсильнішим за весь період інструментальних спостережень. Його пік очікується пізніше цього року.

У Кіровоградській області, біля села Федорівка, збирають перший урожай із найбільшого в Україні грушевого саду. На площі 80 га росте 280 тис. дерев одного сорту — Ноябрьська Молдова.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації та збирання пізніх культур, початкового росту і розвитку посіяних озимих, підготовки площ для сівби в Україні упродовж другої декади вересня були загалом задовільними, проте неоднорідними по території та залежали від кількості опадів.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Польська митниця запровадила усну заборону на використання митних складів або силосів для тимчасового зберігання українського зерна, яке проходить транзитом. Жодного офіційного документа про встановлення такого обмеження гравцям ринку не надано.

Прогнозований урожай зернових і олійних на 2026-2027 маркетинговий рік — 84,5 млн т, експортне завдання — більше 50 млн т. В умовах блокади чорноморських портів альтернативними шляхами можливо перевезти максимально 24-30 млн т. Проте така логістика дорога і повністю знищує маржинальність аграріїв. Ситуація буде ускладнюватися ще більше зі збором пізніх зернових. Також слід врахувати перехідні залишки на початок маркетингового року, які оцінюються у майже 13 млн т.

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Фермери у Центральній Каліфорнії готуються знищити близько 420 тис. персикових дерев після закриття консервних заводів компанії Del Monte Foods.