Весняні заморозки у країнах Західної Європи припали на критичну фазу розвитку садів, що створює серйозні ризики для майбутнього врожаю.
Про це повідомляють аналітики EastFruit.
Кісточкові культури вже активно цвітуть, а яблуні перебувають на стадії розкриття бутонів — саме в цей період нічні похолодання є найбільш небезпечними.
Перші хвилі заморозків аграрії зафіксували наприкінці березня. Зокрема, у бельгійському Лімбурзі температура опускалася до -2°C. Для захисту садів фермери застосовували дощування — метод, за якого на гілках утворюється тонка крижана плівка, що допомагає зберегти тепло всередині тканин рослин.
Подібні заходи використовували і в Нідерландах, де системи зрошення працювали безперервно для запобігання пошкодженню бруньок.
Найбільше занепокоєння викликає ситуація з кісточковими культурами, зокрема вишнею та сливою, які вже перебувають у фазі цвітіння. У бельгійському регіоні Хагеланд сезон розпочався приблизно на тиждень раніше, що підвищило вразливість дерев до погодних коливань.
Для збереження врожаю садівники змушені використовувати додаткові засоби обігріву — теплові пушки та спеціальні вогнища.
Складною залишається ситуація і у Франції, де під загрозою опинилися виноградники Бургундії та Шампані. Виробники застосовують свічки, пальники та інші джерела тепла, щоб підвищити температуру повітря в насадженнях на кілька градусів.
Хоча весняні заморозки наприкінці березня не є рідкістю, їх поєднання з раннім цвітінням суттєво підвищує ризики. У разі повторних похолодань пізніше навесні втрати для ринку фруктів і виноробної продукції можуть бути значними.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Зберігати біорізноманіття, підтримувати природні екосистеми та водночас вирощувати виноград — такий підхід до господарювання впроваджує співвласник виноробні на Миколаївщині, голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов. Регенеративні практики тут поєднують із відновленням виноградарства на розмінованих землях.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.

Український ринок ріпаку залишається активним завдяки стабільному попиту з боку Європи. Водночас найближчими тижнями ціни можуть знизитися через корекцію на європейському ринку.

У селі Борохів на Волині 49-річний Олександр Геращенко вирощує 50 сортів винограду. На п'яти сотках, де раніше росла картопля, за сім років він заклав виноградник зі 130 кущів.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.