Уряд Камеруну заявляє, що війна росії проти України вже стала причиною дефіциту пшениці, який призвів до 40% зростання цін на хліб.
Про це повідомляє «Голос Америки».
Відзначається, що центральноафриканська держава заохочує використання місцевих культур, таких як маніока та ямс, щоб замінити пшеницю, яка зазвичай імпортується з росії та України.
Продавець хліба у Моколо, одному з районів столиці Камеруну Яунде, розповів, що за останні два тижні пекарня обслужила менше 200 із звичайних 500 щоденних клієнтів.
За його словами, на початку березня імпортери повідомили пекарів про потенційний дефіцит пшениці на ринках Камеруну, бо країни, які постачають пшеницю до Камеруну, перебувають у стані війни. Він також розповів, що ціна на 50-кілограмовий мішок пшениці зросла з $35 до $50-60, а поставки не є регулярними.
В Камеруну повідомляють, що 13 млн з 26 млн його громадян, які споживають хліб щодня, більше не можуть розраховувати на регулярні поставки.
Міністр торгівлі Камеруну в понеділок очолив зустріч з виробниками хлібобулочних виробів та імпортерами пшениці, покликану просвітити асоціації споживачів, що дефіцит пшениці є наслідком війни в Україні.
За його словами, неможливо заперечувати, що війна має катастрофічні наслідки для економік усього світу. Війна позбавила Камерун близько 60% пшениці, що імпортується як з України, так і з росії, і уряд дуже стурбований тим, що відсутність пшениці може спричинити соціальну кризу в Камеруні.
За словами міністра, прем'єр-міністр Камеруну Джозеф Діон Нгуте попросив міністрів сільського господарства і торгівлі знайти альтернативи імпорту пшениці.
Камерун виробляє менше однієї чверті від 1,6 млн т пшениці, які йому потрібні щороку. Минулого року країна імпортувала понад 850 тис. т з росії та України.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Біржові ціни на пшеницю в Чикаго впали до 14-тижневого мінімуму, оскільки трейдери знизили премії за ризик після того, як президент США Дональд Трамп посилив тиск на Україну для укладення мирної угоди з росією.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.