Структура посівних площ у Євросоюзі зміниться у наступні 12 років — аграрії сіятимуть більше сої та бобових, зменшивши площі під зерновими, ріпаком та соняшником.
Про це йдеться у Прогнозі розвитку сільського господарства ЄС на 2023-35 рр.
«У структурі посівних площ орних культур прогнозується відносний зсув у землекористуванні від зернових до соєвих бобів та бобових. Це пов'язано з деякими політичними заходами ЄС, спрямованими на розвиток виробництва рослинних білків, підтримку білкових культур, а також завдяки збільшенню доходу від вирощування білкових культур», — говориться у документі.
Як наслідок, прогнозується, що площа під зерновими культурами знизиться до 51 млн га у 2035 році (порівняно з 51,1 млн га у 2023 році), причому скорочення посівних площ під ячменем (на 0,6 млн га з 2023 по 2035 рік) врівноважиться збільшенням площ під пшеницею (на +0,2 млн га) та кукурудзою (+0,3 млн га). Очікується, що посівні площі ячменю та кукурудзи перемістяться з південних до північних країн ЄС, щоб пристосуватися до змін клімату.
Площа, відведена під бобові, збільшиться до 2,7 млн га у 2035 році (порівняно з 2,1 млн га у 2023 році), тоді як соєвих бобів, за прогнозами, збільшиться до 1,3 млн га у 2035 році (порівняно з 1 млн га у 2023 році).
Площа під ріпаком, за прогнозом, зменшиться до 5,7 млн га у 2035 році (з 6,2 млн га у 2023 році), головним чином через зменшення використання біопалива, в той час як площі, відведені під соняшник, як очікується, знизиться до 4,6 млн га у 2035 році (у 2023 році — 4,8 млн га).

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

На Вінниччині аграрії обмолотили 414,2 тис. га зернових та зернобобових культур, або 51,4% запланованих площ. Намолочено 2 млн 457,8 тис. т зерна за середньої врожайності 59,3 ц/га.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.