У Клайпедському порту (Литва) завершили останній етап реконструкції причалів для завантаження сільськогосподарської продукції.
Про це пише Rail.insider.
Причали модернізували таким чином, щоб у майбутньому можна було забезпечити біля них більшу глибину, збільшити вантажопідйомність і повноцінно завантажувати судна більшої місткості.
Під час реалізації проєкту поетапно реконструювали три причали, які використовуються Клайпедською морською вантажною компанією «Бега» для навантаження сипких продуктів. До реконструкції біля причалів могли швартуватися судна із водовміщенням до 75 тис. т. Тепер з’явилася змога поглибити причали до 15,3 м і швартувати судна з водовміщенням до 130 тис. т.
Вартість проєкту — 4,25 млн євро.
«Ця реконструкція причалів і днопоглиблення акваторії біля них створять умови для того, щоб вантажна компанія «Бега» отримувала судна більшої місткості, а фермери — привабливі умови для експорту своєї продукції», — зауважив генеральний директор дирекції Клайпедського державного морського порту Альгіс Латакас.
Як повідомлялося раніше, у порту Клайпеда заявили про готовність відправляти українське зерно.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

25 листопада 2026 року у Львові відбудеться ювілейний, п’ятий Ukrainian Livestock Summit — ключова професійна подія України для представників тваринництва, птахівництва, кормовиробництва та переробної галузі.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Латвія та Литва збираються найближчим часом розглянути заборону транзиту російського зерна через свої порти.