Світовий попит на соєву олію продовжує зростати, і значне збільшення закупівель соєвої та пальмової олій у серпні – жовтні 2025 року повністю компенсувало спад імпорту соняшникової олії.
За оцінками Oil World, загальний імпорт трьох основних рослинних олій у світі зріс приблизно на 1,2 млн т за вказаний період, пише ІА «АПК-Інформ».
Експерти зазначають, що світовий імпорт соєвої олії у січні – жовтні 2025 року сягав 1,35 млн т на місяць, що стало рекордним показником і на понад 20% більше відповідного рівня торік. Водночас частка Індії у світовому імпорті зросла до 35-39% за останні місяці.
Однак у Пакистані, Бангладеш, В’єтнамі та низці північноафриканських країн потреба в імпорті соєвої олії останнім часом скорочується через стрімке зростання обсягів переробки соєвих бобів, що й надалі стримуватиме їхню потребу в імпорті олії.
Аналітики очікують, що найближчими місяцями ринок залишатиметься волатильним, а попит — нерівномірним між різними регіонами світу. Попит на соєву олію може впасти нижче минулорічного рівня у найближчі 3-5 місяців.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

На сьогодні є спільна узгоджена позиція профільних асоціацій щодо підтримки пріоритетності експорту соняшникової олії, без шротів. Мінагрополітики також підтримує необхідність надання пріоритетності продукції з доданою вартістю, в даному випадку олії.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Два роки поспіль аграрії Казахстану зменшують у сівозміні площі під зерновими культурами і переходять на олійні, які є більш маржинальними. За останні 5 років частка олійних збільшилася з 14 до 22%.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3,04 млн т агропродукції, що на 41,5% більше, ніж у серпні.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) виставило на аукціон у системі «Prozorro.Продажі» три лоти сільськогосподарської продукції загальною вагою 94,8 т.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.