Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила зміни до Європейського кліматичного закону, які встановлюють нову проміжну ціль зі скорочення викидів парникових газів. Згідно з оновленим документом, до 2040 року ЄС має зменшити чисті викиди на 90% порівняно з показниками 1990 року.
Про це повідомляє Рада Європейського Союзу.
Нова ціль має посилити курс Євросоюзу на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та охоплює всі сектори економіки.
З 2036 року для досягнення цілей дозволятиметься використання високоякісних міжнародних кліматичних кредитів. Їхня частка не може перевищувати 5% від рівня чистих викидів ЄС у 1990 році, тобто щонайменше 85% скорочення викидів має бути забезпечено всередині самого Євросоюзу. Такі кредити повинні базуватися на перевірених проєктах зі зниження викидів у країнах-партнерах відповідно до положень Паризької кліматичної угоди.
Оновлений кліматичний закон також визначає ключові аспекти, які Європейська комісія повинна врахувати під час підготовки законодавчих ініціатив на період після 2030 року. Йдеться, зокрема, про забезпечення конкурентоспроможності економіки, спрощення регулювання, соціальну справедливість, енергетичну безпеку та доступність енергії.
Серед передбачених інструментів — постійне вилучення вуглецю з атмосфери з подальшим довготривалим зберіганням. Такі механізми можуть використовуватися для компенсації залишкових викидів, які складно скоротити, у межах системи торгівлі викидами ЄС.
Також документ передбачає більшу гнучкість між секторами та інструментами кліматичної політики, щоб досягати кліматичних цілей більш простими та економічно ефективними способами.
Окрім цього, на рік відтерміновано повноцінний запуск другої системи торгівлі викидами (ETS2), система має запрацювати у 2028 році замість 2027-го.
Оновлений регламент набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС і буде безпосередньо застосовуватися у всіх державах-членах.
Європейська комісія також підготує додаткові законодавчі пропозиції для реалізації обов’язкової кліматичної цілі на 2040 рік.
Документ передбачає регулярний перегляд Європейського кліматичного закону кожні два роки. Під час оцінки враховуватимуться наукові та технологічні зміни, рівень конкурентоспроможності економіки ЄС, ціни на енергію, обсяги вилучення вуглецю, а також можливість використання міжнародних кліматичних кредитів після 2030 року.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

В Україні аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою наступного сезону через високу вартість досушування зерна та низьку рентабельність вирощування.

У ЄС значно зростають ритейл-продажі органічної продукції. Найбільше зростання з 2024 року демонструють Норвегія, Люксембург і Угорщина — 21,3%, 20,2% та 13,9% відповідно. В Україні приріст ритейл-продажів органічної продукції сягає 7,4%.

Зберігати біорізноманіття, підтримувати природні екосистеми та водночас вирощувати виноград — такий підхід до господарювання впроваджує співвласник виноробні на Миколаївщині, голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов. Регенеративні практики тут поєднують із відновленням виноградарства на розмінованих землях.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Міністерство освіти і науки України з Національним університетом біоресурсів і природокористування (НУБіП) проведе міжнародну зимову школу «Виклики для агропродовольчого сектору України в межах реалізації Європейського зеленого курсу», яка проходитиме з 12 січня по 6 лютого 2026 року.

Україна є важливим постачальником сировинної агропродукції до ЄС, проте економічні зв'язки цим не обмежуються. Адже в країнах спільноти українські компанії закуповують різні засоби виробництва, серед яких паливно-мастильні матеріали, техніка, добрива, насіння, живі тварини тощо. Тому в контексті євроінтеграції Україна виступає як вигідний партнер.