Рада Європейського Союзу офіційно ухвалила зміни до Європейського кліматичного закону, які встановлюють нову проміжну ціль зі скорочення викидів парникових газів. Згідно з оновленим документом, до 2040 року ЄС має зменшити чисті викиди на 90% порівняно з показниками 1990 року.
Про це повідомляє Рада Європейського Союзу.
Нова ціль має посилити курс Євросоюзу на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та охоплює всі сектори економіки.
З 2036 року для досягнення цілей дозволятиметься використання високоякісних міжнародних кліматичних кредитів. Їхня частка не може перевищувати 5% від рівня чистих викидів ЄС у 1990 році, тобто щонайменше 85% скорочення викидів має бути забезпечено всередині самого Євросоюзу. Такі кредити повинні базуватися на перевірених проєктах зі зниження викидів у країнах-партнерах відповідно до положень Паризької кліматичної угоди.
Оновлений кліматичний закон також визначає ключові аспекти, які Європейська комісія повинна врахувати під час підготовки законодавчих ініціатив на період після 2030 року. Йдеться, зокрема, про забезпечення конкурентоспроможності економіки, спрощення регулювання, соціальну справедливість, енергетичну безпеку та доступність енергії.
Серед передбачених інструментів — постійне вилучення вуглецю з атмосфери з подальшим довготривалим зберіганням. Такі механізми можуть використовуватися для компенсації залишкових викидів, які складно скоротити, у межах системи торгівлі викидами ЄС.
Також документ передбачає більшу гнучкість між секторами та інструментами кліматичної політики, щоб досягати кліматичних цілей більш простими та економічно ефективними способами.
Окрім цього, на рік відтерміновано повноцінний запуск другої системи торгівлі викидами (ETS2), система має запрацювати у 2028 році замість 2027-го.
Оновлений регламент набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному журналі ЄС і буде безпосередньо застосовуватися у всіх державах-членах.
Європейська комісія також підготує додаткові законодавчі пропозиції для реалізації обов’язкової кліматичної цілі на 2040 рік.
Документ передбачає регулярний перегляд Європейського кліматичного закону кожні два роки. Під час оцінки враховуватимуться наукові та технологічні зміни, рівень конкурентоспроможності економіки ЄС, ціни на енергію, обсяги вилучення вуглецю, а також можливість використання міжнародних кліматичних кредитів після 2030 року.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Міністерство сільського господарства США (USDA) запускає пілотний проєкт із ширшим використанням технологій для підвищення точності оцінок посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Міністерство освіти і науки України з Національним університетом біоресурсів і природокористування (НУБіП) проведе міжнародну зимову школу «Виклики для агропродовольчого сектору України в межах реалізації Європейського зеленого курсу», яка проходитиме з 12 січня по 6 лютого 2026 року.

Україна є важливим постачальником сировинної агропродукції до ЄС, проте економічні зв'язки цим не обмежуються. Адже в країнах спільноти українські компанії закуповують різні засоби виробництва, серед яких паливно-мастильні матеріали, техніка, добрива, насіння, живі тварини тощо. Тому в контексті євроінтеграції Україна виступає як вигідний партнер.