Блокаду Чорного моря потрібно проривати, а не намагатися домовлятися з росією.
Таку думку висловили експерти польського Інституту міжнародних відносин (PISM) Даніел Шлєґовський та Марцін Піотровський, пише «Голос Америки».
«Міжнародне співтовариство має прагнути не відродити зернову ініціативу, а прагнути остаточно прорвати чорноморську блокаду росії та ефективно убезпечити морський торговельний шлях до українських портів», — вважають вони.
Польські дослідники пояснюють, що повернення до «зернової угоди» не змінило б ситуації в Чорному морі принципово. Вони нагадують, що росія ще за кілька днів до нападу на Україну в лютому 2022 року «під приводом військових навчань істотно обмежила судноплавство в північно-західній частині Чорного моря, запровадивши фактичну морську блокаду України».
Незабаром після початку вторгнення росія повністю закрила цю частину Чорного моря, заявивши, що будь-які судна в цьому районі, включно з комерційними, вважатимуться терористичною загрозою. Таким чином росія унеможливила доставку зброї морем, збільшила вартість і складність її доставки та підірвала економічні можилвості самої України, яка до війни вивозила морем 2/3 свого експорту на загальну суму понад $45 млрд.
«Угода про зерно, за винятком експорту сільськогосподарської продукції, фактично дозволила росії створити морське ембарго щодо України під егідою ООН, що дозволило росії в односторонньому порядку заблокувати міжнародний морський шлях», — додають дослідники.
Вони переконані, що відновлення «зернової угоди» знову дасть росії можливість контролювати комерційне судноплавство, що прямує до/з українських портів, і таким чином ще більше саботувати український експорт.
На думку фахівців, спільною метою має бути остаточний прорив російської блокади та ефективний захист морської торгівлі через Чорне море до українських портів.
«Системним рішенням могло б стати формування міжнародної коаліції для конвою торговельних суден, яка би забезпечила супровід кораблів, що прямують до українських портів. Таку коаліцію могли б створити країни, зацікавлені у відновленні морської торгівлі з Україною, та ті українські партнери, які мають відповідні можливості», — пишуть Шлєґовський і Піотровський.
Водночас вони пропонують збільшити дипломатичний тиск на рф, щоб вона не ризикнула нападати на торгові судна, а якщо таке станеться, заблокувати всю морську торгівлю з росією у Європі.
Крім цього, польські експерти вважають необхідними засоби протидії морським мінам, підводним човнам і безпілотникам різних класів. Також Україна потребуватиме гелікоптерів сил спеціальних операцій і берегової охорони. Для захисту портів та кораблів Україні будуть потрібні і системи берегової оборони з великою дальністю дії та багатоцільові реактивні винищувачі, які включатимуть пакети озброєння проти надводних і підводних кораблів.
«Але головне змінити сам підхід — з умовляння росії на протидію їй, тоді зміниться і арсенал засобів», — вважають дослідники.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Пожежа спалахнула увечері 8 серпня на підприємстві харчової промисловості у Білій Церкві (Київська обл.) унаслідок атаки російських безпілотників.

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Туреччина безпереревно контактує дипломатичними каналами з Україною та росією для створення нового механізму безпечного транспортування агропродукції у Чорному морі.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.