Влада Китаю 23 лютого оприлюднила «Документ номер 1» 2025 року, в якому викладено пріоритетні завдання щодо подальшого поглиблення реформ у сільських районах, а також кроки для просування всебічного підйому села.
Про це повідомляє Xinhua.
Зазначається, що «Документ номер 1» — це перший політичний документ, який публікує центральна влада Китаю на початку кожного року. Він розглядається як індикатор політичних пріоритетів держави.
Документ складається з шести розділів, що охоплюють головні аспекти:
Зазначається, що за допомогою реформ, відкритості та науково-технічних інновацій як рушійних сил країна забезпечуватиме національну продовольчу безпеку і всіма силами запобігатиме масштабним відкотам або падінню за межу бідності.
У ньому також особливо наголошується на важливості розвитку продуктивних сил нової якості в сільському господарстві відповідно до місцевих умов. Документ закликає до створення провідних високотехнологічних сільськогосподарських підприємств і прискорення наукових проривів у розведенні нових сортів сільськогосподарських культур.
Зазначається, що Китай підтримуватиме розвиток інтелектуального сільського господарства та розширюватиме сценарії застосування таких технологій, як штучний інтелект, великі дані та маловисотні системи.
Документ передбачає посилення підтримки великих проєктів у сільському господарстві та сільських районах коштом інвестицій із центрального бюджету, спеціальних казначейських облігацій із наддовгим терміном погашення та цільових облігацій місцевих органів влади. Водночас передбачається задіяти інструменти грошово-кредитної політики для стимулювання фінансових установ до збільшення капіталовкладень у підйом сільських районів.
У документі також наголошується на важливості активізації реформ ціноутворення на воду та прав на воду в сільськогосподарському секторі, посилення управління водокористуванням і розширеного застосування водоощадних технологій зрошення.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Міжнародна компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП має величезний набір чітко структурованих даних. На їх основі побудовані цифрові рішення, які у виробничому процесі дозволяють збільшувати коофіцієнт виходу м’яса на значимі відсотки.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

У селищі Підкамінь на Львівщині встановили охоронні межі однієї з головних туристичних візитівок громади — Чортового каменю.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Село з портовими терміналами, село з виноградниками та виноробнями, село з тисячами гектарів землі й власною переробкою. На Одещині є населені пункти, які лише формально залишаються селами, адже за концентрацією бізнесу та економічними можливостями можуть дати фору містам.

Петриківська селищна громада на Дніпропетровщині оголосила пошук житлових будинків для придбання з метою забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Вартість одного будинку має становити до 500 тис. грн.