Кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства і потребують термінової допомоги у забезпеченні харчуванням, у 2022 році зростала четвертий рік поспіль.
Понад чверть мільярда людей зіткнулися з гострим голодом, а люди в семи країнах опинилися на межі голодної смерті, повідомляє Продовольча та сільськогосподарства організація ООН (ФАО) з посиланням на Глобальний звіт про продовольчі кризи (GRFC).
Так, у 2022 році близько 258 млн людей у 58 країнах і територіях зіткнулися з гострою нестачею продовольства на кризовому або значно гіршому рівні порівняно зі 193 мільйонами людей у 53 країнах і територіях у 2021 році.
Зазначається, що це найвищий показник за всю семирічну історію звіту. У 2022 році показник гострої нестачі продовольства зріс до 22,7% порівняно з 21,3% у 2021 році, але залишається неприйнятно високим і вказує на тенденцію до погіршення ситуації з гострою нестачею продовольства в усьому світі.
Понад 35 млн дітей віком до 5 років страждали від виснаження або гострого недоїдання, при цьому 9,2 млн з них мали важку форму виснаження — найбільш небезпечну для життя форму недоїдання, яка є основним чинником зростання дитячої смертності.
Найбільше від нестачі продовольства потерпають мешканці Афганістану, Демократичної Республіки Конго, Ефіопії, частині Нігерії, Ємену, Сомалі, Буркіна-Фасо, Гаїті (вперше в історії країни), Нігерії, Південного Судану.
За даними ФАО, висновки звіту підтверджують, що наслідки війни в Україні негативно вплинули на глобальну продовольчу безпеку через значний внесок як України, так і росії у світове виробництво та торгівлю паливом, сільськогосподарськими ресурсами та основними продовольчими товарами, зокрема пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією.
«Війна в Україні порушила сільськогосподарське виробництво і торгівлю в Чорноморському регіоні, спровокувавши безпрецедентне зростання міжнародних цін на продовольство в першій половині 2022 року. Хоча з того часу ціни на продовольство знизилися, зокрема завдяки Чорноморській зерновій ініціативі та «Шляхам солідарності» ЄС, війна продовжує опосередковано впливати на продовольчу безпеку, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, що залежать від імпорту продовольства, чия хитка економічна стійкість і без того була підірвана пандемією COVID-19», — пояснюють в організації.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Ініціатива Food from Ukraine переходить на новий етап розвитку.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Україна та Сирія планують розширити співпрацю в аграрній сфері, поєднуючи продовольчу підтримку з розвитком торгівлі, обміном технологіями та знаннями.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.