Аграрії, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих територій, досі перебувають у статусі заручників через юридичну невизначеність і податковий тиск.
Про це повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі телеканалу «Еспресо».
Однією з ключових проблем є зволікання з підписанням Президентом України закону щодо замороження кредитних зобов’язань для підприємств із окупованих територій, який парламент ухвалив ще в березні.
«Непідписання Президентом закону про заморожування кредитів ставить під загрозу економічне виживання багатьох аграріїв. Вони не можуть вести діяльність, бо їхнє майно залишилось в окупації, але водночас змушені сплачувати податки й обслуговувати кредити. Згідно з законом, заморожування кредитів мало б діяти під час війни та протягом року після її завершення», — наголосив Марчук.
Існує ще одна проблема підприємств, які евакуювалися і намагаються зареєструватися на підконтрольній Україні території, — податковий тиск. Фіскальні органи вимагають сплачувати податки, навіть якщо господарства втратили доступ до свого майна.
«Потрібне окреме рішення на рівні держави та політична воля, щоб зупинити нарахування податків для підприємств, чиє майно залишилось на окупованих територіях», — підкреслив Денис Марчук.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Уряд прийняв рішення про екстрений пакет підтримки українських аграріїв через російський терор у Чорному морі та блокування експортних маршрутів. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 млрд грн.