Хоча програма досить популярна серед аграріїв, на інвестиції йде досить маленька частина. Від початку 2024 року, станом на 24 липня, українські підприємці отримали 13 394 пільгових кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 50,8 млрд грн. Дві третини від цієї суми припадає на сектори сільського господарства та переробної промисловості. З початку 2024 року підприємці отримали: 16,4 млрд грн кредитних коштів на поповнення обігових коштів; 11,6 млрд грн було видано бізнесу, який працює в зоні високого воєнного ризику; 10,6 млрд грн — на розвиток переробних підприємств; 9,4 млрд грн — на реалізацію інвестиційних проєктів. Тобто компанії досі хочуть брати кошти для підтримки бізнесу, а не для інвестиційних цілей.
Інвестиційні настрої: як стимулювати агробізнес інвестувати у виробництво
30 червня 2025, 05:48 407
Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.
За словами заступника міністра економіки Андрія Телюпи, перспективи зростання сировинного експорту з України обмежені, ринки зайняті, й щоб знаходити нові ніші, підприємствам варто працювати над створенням продукції з доданою вартістю, а для цього потрібно інвестувати.
Аграрії кредитуються для підтримки бізнесу, а не для інвестиційних цілей
Найбільш популярною серед аграріїв є програма доступних кредитів «5-7-9%». У Міністерстві економіки України поступово переформатовують дану програму на підтримку інвестиційних цілей, оскільки бюджетні кошти обмежені, програма фінансується за допомогою Світового банку.
Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України
Крім того, Мінекономіки пропонує долучатися до програми компенсації 25% на придбання сільгосптехніки. За минулий рік таким чином було придбано приблизно 4000 одиниць української техніки на 4 млрд грн, 3000 агровиробників скористалися програмою. На початок 2025 року приблизно 2000 одиниць техніки закупили на 2 млрд грн. Позитивна динаміка є, тому на цю програму кошти передбачені.
Для великих проєктів на мільйони доларів або євро працює програма Ukraine Investment Framework, у межах якої передбачено разом приблизно €9 млрд у вигляді кредитів і грантів.
«Якщо проєкти до 1 млн доларів або євро, то можна звернутися в банк: майже всі крупні банки працюють із цією програмою і готові давати кредити. Якщо ж проєкти від 1 до 5 і більше млн доларів або євро, то можна звертатися до міжнародних організацій розвитку. Наприклад, агропереробка є пріоритетом у IFC, там готові інвестувати у проєкти від €5 млн на глибоку та середню переробку в Україні», — пояснив Андрій Телюпа на панельній дискусії в межах Grain Ukraine.
Також активно працює і розвивається Експортно-кредитне агентство, яке готове страхувати під експортні контракти, покриваючи всі ризики можливої несплати. ЕКА готове частково покривати інвестиційні ризики, Мінекономіки напрацьовує програму спільно з найбільшими експортно-кредитними агенціями Європи.
Щодо фінансування агробізнесу на прифронтових територіях України, то там переважно кредитують державні банки. За програмою «5-7-9%» 25% кредитів видаються саме на прифронтових територіях. Також страхові компанії там надають послуги підприємствам, розташованим за більше ніж 100 км від лінії фронту. У Мінекономіки вважають, що це неправильно, тому працюють для того, щоб розширити можливості для тамтешніх господарств.
Банки готові фінансувати, але охочих кредитуватися небагато
Банківські установи продовжують фінансувати агробізнес, незважаючи на війну та інші виклики. Член правління OTP Bank Алла Бініашвілі розповідає, що фінансування не припиняли і наразі лише нарощують його: 30% коштів, які видаються банком, спрямовуються на інвестиції.
Алла Бініашвілі, член правління OTP Bank
Ми фокусуємося на інвестиційному фінансуванні в напрямах логістики, зберігання, глибокої переробки, фінансуємо сільгосптехніку, і попит на це є. Наприклад, минулого року видали кредитів на закупівлю техніки на більше ніж 5 млрд грн, фінансуємо також енергопроєкти та проєкти із купівлі землі.
Банкіри зазначають, що є проблеми в тому, що не весь бізнес хоче інвестувати, і тут питання не в бажанні банків фінансувати, а саме в потребі клієнта. Фінансисти замислюються над тим, як підняти попит на кредити, адже представники бізнесу побоюються через відсутність впевненості в завтрашньому дні. Тому потрібно напрацювати комплекс дій, які би мотивували бізнес кредитуватися.
«Ми розраховуємо на міжнародні фонди, яких дуже багато, вони можуть підтримати українські банки і зокрема бізнес. У мене була зустріч із польськими партнерами. Вони зазначили, що є фінансова програма, яка даватиме можливість заходити польським компаніям в Україну під фінансування 2% річних на 10 років, якщо ці компанії інвестуватимуть. Ми очікуємо, що всі чинники разом спрацюють — це і страхування, і фонди, що важливо також для відсоткової ставки, оскільки вона дорога. Ми думали, що ставка цього року буде на рівні 11%, близькому до облікової ставки, але вона пішла вгору на 5%, тому фінансування по локальній валюті залишається дорогим», — пояснює Алла Бініашвілі.
Таким чином грантові програми дуже потрібні агробізнесу. Значно допомагає малим агровиробникам програма «5-7-9%». У портфелі OTP Bank вона займає 20%, і в установі закликають аграріїв користуватися даним фінансуванням. Банк пропонує за допомогою програми залучити кошти під купівлю землі сільськогосподарського призначення строком до 7 років з авансом від 20%. Для переробних підприємств базова ставка за програмою не перевищує 7% річних, і 13% річних — для підприємств у галузі рослинництва.
На думку голови правління Агропросперіс Банку Сергія Щепанського, хорошою ідеєю було би створення державного гарантійного фонду. Тоді бізнеси будуть активніше залучатися до фінансування, а банки гарантовано отримуватимуть гроші назад. Щодо державних банків, то гарантійне покриття має бути більшим, зазначає він.
За словами директора департаменту корпоративного бізнесу приватного сектору Укрексімбанку Андрія Мойсєєнка, ставки в українських банках за валютними кредитами набагато привабливіші, ніж залучення фінансування з-за кордону. До того ж у банках простіше оформити це кредитування, наприклад, коли фінансуються проєкти з переробки. Проте бізнес нарікає на довготривалий розгляд заявок.
«Ми зробили наразі багато, щоб спростити процес, аби бізнес міг отримувати кредит, не чекаючи 3-4 місяці. Тому наразі на 80% своїх кредитних рішень ми вкладаємося в 22 робочі дні», — говорить Андрій Мойсєєнко.
Український агросектор здебільшого інвестує власні кошти
Агрохолдинг VITAGRO за останні 4 роки інвестував досить багато. Реалізували 4 великі проєкти й готові розвиватися далі. 2023 року відкрили завод із виробництва агрохімікатів, зайшли у виробництво біометану, цей сегмент є дуже важливим для Європи. Також інвестували в біоетанольний напрям, вкладають у переробку, адже ця сфера експортно орієнтована. Компанія розвинула напрям олійноекстракційної групи, хоча цей сегмент дуже конкурентний, розвиток продовжується.
Тарас Пасажко, директор зі стратегії та організаційного розвитку VITAGRO
Український агросектор здебільшого інвестує власні кошти у своє виробництво. Одна з причин — довготривалий процес залучення фінансових програм, оскільки ринок дуже конкурентний. По-друге, небагато є тих, хто хотів би вкладатися не у свій бізнес.
Акціонерний капітал відкриває можливості
За словами керівного директора інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital Михайла Гранчака, проблема боргу в тому, що його потрібно повертати, а як немає за що, то виникають питання.
Михайло Гранчак, керівний директор інвестиційно-банківського департаменту Dragon Capital
Існує ризик, якщо, приміром, прилетить ракета і знищить об’єкт, побудований на кредитні кошти, постане питання: що робити далі? Тому потрібно думати про акціонерний капітал. Є спеціалізовані інститути, які його надають. Це можуть бути фонди прямих інвестицій, міжнародні фінансові організації.
До того ж страхування ризиків працює дуже повільно, варто зробити цей інструмент більш швидким у реалізації, каже Михайло Гранчак.
«Нам потрібно, щоб іноземний інвестор, який заходить з акціонерним капіталом, міг застрахуватися від політичного ризику, тоді побоювання зникнуть», — зауважує експерт.
У Мінекономіки розпочали міжнародну співпрацю з найбільшими страховими компаніями світу та проаналізували перші результати. За словами Андрія Телюпи, страхування воєнних ризиків в Україні розвивається: є більше 10 продуктів від страхових компаній. Залишається лише питання вартості, а вона висока, тому попит на страхування середній. Сьогодні у відомстві спільно працюють, щоб зменшити премію, і, умовно, за 0,5% можна було би застрахувати інвестиційний проєкт.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
