Фінансовий стан аграрної галузі погіршується, і очікувати покращення поки що не доводиться.
Як заявив доцент KSE Олег Нів’євський у Telegram, це відбувається в основному через війну, обмеження експорту, низькі закупівельні ціни, руйнування застави і погіршення кредитоспроможності.
«Ландшафт фінансової підтримки галузі доволі нечіткий, м'яко кажучи. Особливо це стосується донорської підтримки (від міжнародних організацій, країн тощо). Всі щось роблять, але чіткої картини нема. Чи треба це, яка ефективність, може, цілі конфліктні — видно чітко проблеми із координацією донорської допомоги», — написав він.
Фінансовий розрив у аграрній галузі, за розрахунками експерта, наразі складає близько $20 млрд.
«Для порівняння: ми робили подібний, але досить детальний розрахунок фінансового розриву в 2012 році, і тоді він склав приблизно 9 млрд», — додав Олег Нів’євський.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

У Львівській області погодили 9,2 млн грн фінансової підтримки сільгоспвиробникам за трьома напрямами: придбання племінної худоби, техніки для ветеранського бізнесу та компенсація відсотків за фінансовим лізингом.

Державна казначейська служба перерахувала Національній установі розвитку (НУР) 2,8 млрд грн на компенсацію відсотків і державних гарантій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Також у листопаді буде здійснено ще один платіж. Аграрії зможуть і надалі користуватися даною кредитною програмою.

Український агросектор щороку потребує значного оборотного капіталу на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, зберігання та логістику. Водночас традиційне банківське фінансування не повністю покриває потреби ринку, особливо, мікро-, малих і середніх агровиробників.

23 агропідприємства Київщини отримали кредити за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на суму понад 36,7 млн грн.

АТ «ОТП БАНК» залишається лідером банківського сегмента ринку аграрних розписок в Україні й активно долучається до розвитку нового цифрового інструменту фінансування агросектору — аграрних нот.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) пропонує запровадити 10-річний перехідний період для адаптації українського агросектору до вимог ЄС, відлік якого розпочинатиметься з моменту вступу України до об'єднання.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.