Про це повідомив експерт асоціації «Дунайська соя» Володимир Пугачов під час дискусії на VII Київському агрохімічному форумі.
«Коли ринкова ціна на сою лежить на мінімумі, одним зі шляхів її дохідності для виробника може стати її сертифікація за добровільними стандартами сталого розвитку», — впевнений Володимир Пугачов.
До добровільної сертифікації є особливий інтерес у країнах ЄС, відзначає експерт. Європейці намагаються ретельно відстежувати ланцюги поставок продукції. Зокрема, вони із засторогою ставляться до сої, вирощеної в Бразилії на місці вирубаних лісів.
«В Україні лише за минулий рік за стандартами сталого виробництва сертифіковано 4,2% посівних площ під соєю. Це свідчить про інтерес до цього процесу в українських виробників, про зміну їхньої свідомості та бажання активніше експортувати, заробляти більше завдяки прогресивним тенденціям розвитку», — зазначає Володимир Пугачов.
Ірина Садова, AgroPortal.ua

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Загальний потенціал виробництва олійних культур в Україні у 2026/27 МР залишається значно вищим за минулорічний завдяки очікуваному відновленню врожайності попри коригування площ.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Площі під соєю в Україні цього року залишаться на рівні 2 млн га, без значного зростання.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.

За підрахунками асоціації Donau Soja, показник карбонового сліду української сої майже на 50% менший, ніж середньоєвропейське значення.