Таку думку в коментарі АgroPortal.ua висловив сільський голова с. Григорівка Херсонської області Сергій Кліщевський.
«Продаж земельних ділянок під зрошенням зупинить роботу частини аграріїв. Якщо таку землю купуватимуть шматками, то технічна система зрошення перестане працювати», — зазначив він та додав, що реформатори не подумали специфіку південних регіонів.
Також Кліщевський вважає, що перед тим, як запускати ринок землі, потрібно створити резерв для потреб громади, який не підлягатиме продажу.
«Після розпайовки виникали проблеми з кладовищами, сміттєзвалищами. Ряд об'єктів опинився на землях різного призначення. Необхідно залишити запас для комунальних підприємств, бізнесу», — каже він.
Також, на його думку, перед впровадженням реформи потрібно провести інвентаризацію земель та встановити їхні чіткі межі.
«Ми зіштовхнулися з проблемами під час будівництва великої вітроелектростанції в одному з сіл. Це — колапс. Інвентаризація — невідкладна потреба», — говорить сільський голова.
Нині аграрії є основними платниками податків, вони створили базу і робочі місця. А от які пріоритети матимуть нові фірми-покупці, невідомо.
«Ми не знаємо, яким буде їхній внесок в розвиток територій», — додав Кліщевський.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.