Таку думку АgroPortal.ua висловив генеральний директор компанії «Торнум» В'ячеслав Коваленко.
За його словами, сільгоспвиробники деякий час не вкладатимуть в це кошти, бо нині їм важко спрогнозувати, як розвиватиметься ринок землі.
«Скільки точно триватиме пауза, це — питання до уряду і парламенту. Все залежатиме від того, наскільки ринок відповідатиме очікуванням його учасників. Чим незрозумілішим буде механізм обігу земель, тим менша ймовірність того, що аграрії вкладатимуть гроші в елеватори», — зазначив він.
За словами Коваленко, капітал у сільгоспвиробників буде, питання в тому, на що вони його витрачатимуть.
«Ринок має бути стабільним, щоб аграрії розуміли, якою буде ціна на зерно, наприклад. Щоб вони знали, що зароблять на наступний рік. Обіг має бути спрогнозований за рахунок цивілізованих інструментів, таких як страхування, нормальне кредитування або форвардний продаж. Це краща підтримка та стимулювання від держави, ніж гроші», — сказав гендиректор «Торнум».
Також він додав, що цьогоріч в Україні елеватори будували активніше, ніж минулого року. У 2019 році драйвером є «Епіцентр», у минулому була «Астарта».
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

В Україні щороку упродовж 2021–2025 років зростала кількість угод із відчуження земель та їхня загальна площа. У 2026 році ця тенденція призупинилася, проте активність на земельному ринку залишається стабільною.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Аграрний ринок сьогодні з надією чекає на прохід першого судна з українським збіжжям через зерновий коридор. Для сільгоспвиробників це чи не єдина можливість вирішення фінансових потреб та питання зберігання зерна. Адже, за підрахунками експертів, зважаючи на перехідні залишки і новий врожай, в Україні дефіцит потужностей зберігання складає 15 млн т.