Зараз усі сільгоспвиробники з південних областей, наближених до бойових дій, намагаються вивезти зерно на захід за будь-яку ціну. Тому все навантаження зараз буде переміщене на захід. Необхідно розвивати ці регіони щодо елеваторних потужностей та доробки — сушіння та очищення зерна.
Черговий виклик для аграріїв: де зберігати 15 млн т зерна
28 липня 2022, 06:30 6770
Аграрний ринок сьогодні з надією чекає на прохід першого судна з українським збіжжям через зерновий коридор. Для сільгоспвиробників це чи не єдина можливість вирішення фінансових потреб та питання зберігання зерна. Адже, за підрахунками експертів, зважаючи на перехідні залишки і новий врожай, в Україні дефіцит потужностей зберігання складає 15 млн т.
Учасники ринку відзначають, що в Україні зараз є нерівномірність у розподілі основних технологічних потужностей з доробки зерна. Здебільшого вони були сконцентровані в центрі країни, менше — на заході.
Ганна Халімончук, директор департаменту перевалки зерна, АСТ
Куди аграрії закладають на зберігання зерно нового врожаю
Компанія Agricom Group планує розміщення частини врожаю на сторонніх елеваторах для подальшого відвантаження у вагони. Частину зерна з полів, що знаходяться поруч із потужностями, планується доставити на власний елеватор, частину — розмістити у силобегах, оскільки через зруйновані мости на Чернігівщині немає можливості довозити до власного елеватора.
Агропромхолдинг «Астарта-Київ» має елеватори загальною потужністю одночасного зберігання 562 тис. т. У компанії відзначають, що в першу чергу будуть брати на зберігання і обробку зерно власного виробництва, а з партнерами працюватимуть у міру наявності вільних потужностей.
«Щоб частково вивільнити наявні елеваторні ємності під зерно нового врожаю, ми плануємо зберігати зерно у герметичних мішках (sealed bags), які не потребують спеціальних складських приміщень», — зазначають у компанії.
Загальна ємність потужностей для зберігання на двох елеваторах (Житомирська та Вінницька області) компанії Cygnet Agrocompany становить 104 тис. т, де за рік перевалка через них становить понад 350 тис. т.
Цього року компанія планує купувати зернові від партнерів, оскільки до війни змогли продати значну частину та звільнити елеватори. Станом на 24 лютого в компанії залишилось близько 80 тис. т зерна, які зараз завершують вивозити.
Ігор Шилюк, генеральний директор Cygnet Agrocompany
Минулими роками ми вже практикували зберігання зерна в мішках, оскільки не вистачало наявних елеваторних потужностей. І вже на цей рік закупили їх на 220 тис. т. Зазвичай зберігаємо зерно у мішках до кінця весни. Але, наприклад, минулорічна кукурудза лежала до літа. Тому проблем зі зберіганням та якістю зерна не має бути.
Так само в Групі «Агротрейд» планують ранні зернові зберігати на елеваторах, а для пізніх розглядається можливість зберігання в поліетиленових рукавах.
Загалом до структури Групи «Агротрейд» входять дев’ять елеваторів загальною потужністю одночасного зберігання близько 530 тис. т. За рахунок поліетиленових рукавів компанія збільшує свої потужності до 570 тис. т.
Костянтин Ворона, директор виробничо-технічного департаменту Групи «Агротрейд»
Усі елеватори компанії мають залізничні гілки та автомобілерозвантажувачі, оснащені сучасним обладнанням та лабораторіями для визначення якості зерна й забезпечення його збереження. На жаль, два елеватори ємністю 54,2 тис. т і 53,25 тис. т наразі знаходяться під окупацією, й компанія не зможе їх використовувати до звільнення територій.
Він додає, що перед початком нового сезону було проведено компонування партій зерна минулого періоду зі схожими показниками з одночасним обробітком зерна та складів.
Компанія ІМК теж працює над вирішенням питання збільшення можливостей зі зберігання продукції.
Андрій Гавриленко, головний технічний керівник ІМК
Через те, що росія блокує можливість відвантаження зерна в портах, на елеваторах є значні залишки продукції. Для нового врожаю ранніх зернових ємностей у нас вистачить, а пізні, якщо ситуація не зміниться, будемо закладати в рукави. Крім того, ми проводимо відновлювальні роботи на тих складах у селах, якими раніше не користувалися.
На думку директора «Спецелеватормельмаш» Леоніда Фадєєва, рукавне зберігання товарного зерна — безпроблемна і відпрацьована технологія. Щодо насіння, то питання складніше, адже у рукаві зерно в процесі дихання кисень заміщує на азот, а це для життя насіння не дуже добре.
«Сьогодні проблема не лише покласти і зберегти зерно. Рукава та модульні зерносховища — це рішення для сухого зерна, яке працює для пшениці, сухого соняшнику та сої. З кукурудзою це не працює. Тут ми маємо думати про технології», — впевнена Ганна Халімончук.
Надавати перевагу мобільним складам, а не зберіганню в рукавах радить також генеральний директор компанії «Торнум» Олександр Холод, оскільки в нинішніх умовах вони більш мобільні, займають меншу площу і краще підходять для довготривалого зберігання зерна.
Аграрії не мають коштів на нові елеватори
Кожен сільгоспвиробник підбирає для себе технологію зберігання зерна, однак мало хто під час війни розглядає можливість інвестицій в будівництво нового елеватора.
За словами Олександра Холода, частина проєктів, над якими працювала компанія до початку війни, взагалі були призупинені через обмеження доступу до фінансування та невизначеність у майбутньому: чи буде експорт, чи вдасться посіяти. Незважаючи на ситуацію, компанія «Торнум» має зараз у роботі 4 елеваторних об’єкти. Один із них — новий елеватор загальною потужністю зберігання 60 тис. т, який почали будувати «з нуля» в квітні. Фінансує будівництво власник за власний кошт та з залученням грошей за програмою «5-7-9».
На думку комерційного директора ТОВ «Баришевська зернова компанія» Таїра Мусаєва, під час війни будуватимуть елеватори тільки ті виробники, у яких вже є проєкти на руках.
Хоча на ринку великий дефіцит елеваторних потужностей, будівництво нових та розширення існуючих насамперед гальмує відсутність фінансування. Великі гравці ринку зазначають, що раніше під такі проєкти залучали інвестиції від іноземних інституцій на довгостроковий період — 5-10 років. З коротшим терміном фінансування будувати елеватор нерентабельно.
Сергій Усіченко, заступник генерального директора «Епіцентр Агро»
Сьогодні аграрії не знайдуть коштів, щоб рефінансувати вартість будівництва елеватора навіть за наявності доступних кредитів. Зараз абсолютно всі іноземні інституції зупинили фінансування. В Україні діє регулювання НБУ — мораторій на оплату коштів іноземним фінансовим інституціям, і навіть ті проєкти, які були узгоджені до початку війни, зупинені.
Закласти 15 млн т зерна на зберігання в рукави — нереально
Представники компаній, які будують елеватори, стверджують, що «фермерський» елеватор потужністю 10 тис. т можна побудувати за 9 місяців.
Олександр Холод зазначає, що орієнтовна вартість елеватора, якщо брати будівництво «з нуля», складає близько 2,5-3 млн євро.
Додати технологію доробки (сушіння і очистка) вже на існуючі потужності обійдеться близько 1 млн євро.
Одне мобільне зерносховище на 5 тис. т коштуватиме 250 тис. євро.
Олександр Холод, генеральний директор компанії «Торнум»
Сьогодні ми говоримо про дефіцит потужностей зберігання приблизно для 15 млн т зерна. Щоб обсяги зберігання відповідали обсягам зерна, за сьогоднішніх темпів експорту потрібно 9 місяців. 15 млн т ми в рукави не складемо. Тому, скоріш за все, аграрії залишать кукурудзу просто в полі.
Вже очевидно, що фінансовий стан сільгоспвиробників на весну 2023 р. буде катастрофічним. За таких умов уже не йдеться про інвестиції в нові проєкти — аграрії будуть зосереджені на проведенні посівної.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
