Кількість виробників хмелю в Україні скоротилася в три рази

Про це в коментарі для AgroPortal.ua розповів канд. с.-г. наук, завідувач відділом селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААН України Ігор Штанько.

За його словами, значно скоротилися і площі насаджень. Якщо у 1990 р. вони складали 7,4 тис. га, то у 2019 р. — 0,4 тис. га, тобто у 18,5 рази менше.

Фахівець додає, що впродовж 2014-2019 рр. пивоварна промисловість України споживала близько 100-120 т альфа-кислот, з яких вітчизняні виробники хмелю забезпечують лише 20%, решта — імпортована хмелепродукція.

«Нестабільність цін та фактори невизначеності ринку призвели до того, що, починаючи з 2012 р., хміль в Україні вирощується лише в чотирьох областях, хоча ще у 2004–2005 рр. налічувалось 9 регіонів-виробників хмелю. Хмелярство зникло в Чернігівській, Київській, а згодом і в Луганській, Волинській та Вінницькій областях», — розповідає Ігор Штанько.

Про складнощі у галузі зазначає й фермер-хмеляр ПА «Щедрий урожай» Василь Гуляйгродський. «По-перше, впливає непрогнозована погода, брак вологи. Також немає на 100% укладених угод на реалізацію. В Україні ведуть діяльність підприємства, які виробляють пиво. Практично всі — великі підприємства з власністю транснаціональних компаній, які закуповують хміль у великих сільгоспвиробників. Не через те, що в нас хміль гірший, просто у них — централізована закупівля», — ділиться фермер.

Додає, що мають можливість вирощувати хміль на 50 га, а фактично вирощують на 35. «Вирощуємо те, що спроможні продати», — говорить Гуляйгродський.

Він також розповідає, що минулого року сталася пожежа, і половина урожаю хмелю згоріла. Причина невідома. Але в цілому, зважаючи на те, які були погодні умови, урожай отримали непоганий.

При цьому фермер звертає увагу, що, приміром, у Німеччині, Польщі передбачена потужна підтримка виробників хмелю за багатьма позиціями. І це добре, адже хміль — багаторічна культура і потребує багато строкових затрат: шпалера, сушарки, комбайни, які використовуються три тижні за рік.

«Нам цього бракує. Має бути державна підтримка на гектар вирощування. Так, я готовий працювати і без неї, але є багато нюансів, які неможливо передбачити, зокрема, погодні умови», — підсумував виробник.

Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua