Для українського бізнесу важливо, щоб держава у питанні валютного регулювання вирішила два моменти: валютна лібералізація і можливість компанії залучати новий капітал та валютний контроль під час експорту.
Про це заявив генеральний директор Kernel Євген Осипов під час Саміту експортерів 2024.
«Валютна лібералізація дасть дозвіл компаніям на репатріацію відсотків за «старими» борговими зобов’язаннями. На жаль, поки цього рішення немає. НБУ поставив це собі у стратегію, і український бізнес дуже цього чекає, оскільки наступні наші інвестиції підвʼязані під залучення нових коштів», — зазначає Євген Осипов.
Він додав, що також не вирішене, саме в аграрній галузі, питання валютного контролю під час експорту.
«За статистикою, за минулий рік ми бачимо неповернення $4 млрд валютної виручки. Тобто діють сірі схеми, які дають можливість неповернення валюти в країну і знижують конкурентоздатність прозорих компаній. Ми пропонували застосовувати досить дієвий механізм — депозити, коли під час експорту експортер має зробити певний депозит і після цього здійснювати експорт. За таких правил буде легко контролювати повернення валютної виручки», — вважає Євген Осипов.
За його словами, державою вже зроблені певні речі, які дуже важливі для бізнесу. Найбільша цінність з погляду обсягів експорту і валютної виручки — це робота морського коридору.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Україна та Саудівська Аравія посилюють співпрацю у сфері агропродовольчої торгівлі та інвестицій.

Середньодобовий обсяг передачі зернових вантажів через залізничні прикордонні переходи із Польщею та Румунією значно зріс у серпні.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Ембарго Польщі на українську агропродукцію продовжить діяти попри очікування Брюсселю.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Інтеграція до Євросоюзу — це не лише про ринок збуту, а про простір для повної адаптації наших стандартів.

За підсумками січня – травня 2026 року товарообіг України продемонстрував глибокий дисбаланс. За цей період до країни було імпортовано товарів на суму $40,5 млрд, тоді як обсяги експорту виявилися у понад два рази меншими — лише $17,5 млрд.

Українські аграрії постачають на ринок Євросоюзу продукти, які є там дефіцитом. Таким чином Україна і ЄС посилюють один одного. І бізнес інтегрується в ЄС швидше, ніж це розуміють політики, особливо в Європі.