Агрономи, прагнучи розширити спектр дії, обирають бакові суміші. Багатокомпонентні продукти мають певну зручність у використанні. Проте фіксоване співвідношення діючих речовин у таких продуктах часто не дозволяє оперативно реагувати на реальний фітосанітарний стан поля. Альтернативою є бакові суміші однокомпонентних продуктів, основном компонентом яких є вода.
Про те, як впливає pH води на ефективність ЗЗР та на які показники потрібно зважати під час підбору води, розповідає менеджер агроплатформи LNZ Hub Ростислав Кирилюк.
У сучасному рослинництві дедалі більше уваги приділяють вибору діючої речовини, нормі внесення та фазі розвитку бур’янів. Проте на практиці часто ігнорується один із ключових факторів успіху хімічного захисту — якість води, яка використовується для приготування робочого розчину.
Якісний, дорогий і перевірений препарат може втратити значну частину своєї ефективності ще до потрапляння в бак обприскувача. Причина — невідповідний pH, висока жорсткість або наявність домішок у воді. У результаті аграрій бачить слабкий контроль бур’янів, хоча препарат і технологія внесення були підібрані правильно.
Вода — не «наповнювач», а активний компонент бакової суміші. У типовій баковій суміші вода становить 95–99% об’єму. Саме в ній розчиняється діюча речовина, і саме вода першою контактує з поверхнею листка.
Неправильно підібрана вода може:
pH — це показник кислотності або лужності води. Більшість природних джерел води (свердловини, річки, ставки) мають pH 7,0–8,5, тобто є нейтральними або лужними.
Для більшості гербіцидів оптимальний pH робочого розчину — 5,0–6,5.
У воді з pH вище 7 відбувається процес лужного гідролізу — хімічне розщеплення молекул діючої речовини, як наслідок — частина препарату може руйнуватися ще в баку, зменшується кількість активної діючої речовини,а ефективність обробки може знижуватися до 50%.
Важливо розуміти: проблема не завжди помітна візуально. Робочий розчин виглядає нормально, але бур’яни через 10–14 днів лише пригнічені або відростають повторно.
Жорстка вода — це вода з підвищеним вмістом розчинених мінеральних солей, насамперед іонів кальцію (Ca²⁺) і магнію (Mg²⁺). Саме ці елементи визначають жорсткість води й впливають на роботу гербіцидів та інших ЗЗР.
Іони кальцію та магнію зв’язуються з молекулами гербіцидів і утворюють малоефективні комплекси, у результаті чого знижують проникнення препарату в рослину. У жорсткій воді оригінальний препарат може працювати гірше, ніж генерик у правильно підготовленій суміші.
Як наслідок ми отримуємо слабку дію препарату, він гірше проникає через листок, і діюча речовина повільніше рухається в рослині, а на полі — часткове пригнічення бур’янів і необхідність повторної обробки (додаткові витрати).
Навіть за правильного pH і нормальної жорсткості вода може суттєво знижувати дію гербіцидів через наявність різних домішок. Часто саме цей фактор залишається поза увагою, особливо коли для обприскування використовується вода зі ставків, каналів або старих свердловин.
Механічні домішки, такі як мул, глина та дрібний пил, найчастіше потрапляють у воду з відкритих водойм або забруднених резервуарів. Ці частинки мають велику поверхню і здатні адсорбувати на собі молекули гербіцидів. У результаті частина діючої речовини зв’язується ще у баку і фактично не бере участі в знищенні бур’янів.
Органічні домішки, зокрема гумусові речовини, залишки рослин і водорості, також активно взаємодіють із діючими речовинами. Вони не лише зв’язують гербіцид, а й змінюють фізичні властивості робочого розчину, зокрема поверхневий натяг. Через це препарат гірше розтікається по листковій поверхні й повільніше проникає в рослину.
Окрему небезпеку становлять домішки заліза та марганцю, які часто присутні у свердловинній воді або з’являються внаслідок корозії металевих труб і баків. Вони можуть вступати в хімічні реакції з діючими речовинами гербіцидів, прискорюючи їх окиснення та розпад.
Окрім хімічного впливу, домішки погіршують і фізичний процес обприскування. Неочищена вода сприяє нерівномірному розпиленню, збільшенню розміру крапель і забиванню форсунок. У результаті зменшується покриття листкової поверхні, і навіть та частина гербіциду, яка не була зв’язана домішками, потрапляє на бур’яни у меншій кількості.
Отже, ефективність гербіцидів значною мірою залежить не лише від правильно підібраної діючої речовини, норми внесення чи строків обробки, а й від якості води, яка використовується для приготування робочого розчину.
Воду слід розглядати як повноцінний елемент системи захисту рослин.
Саме тому чистота і підготовка води мають таке ж значення, як вибір препарату або дотримання норми внесення. Якісна вода дозволяє діючій речовині повністю реалізувати свій потенціал і забезпечити прогнозований та стабільний результат у полі.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Ріпак озимий продовжує вегетацію. Водночас погодні умови, що складаються наразі, є сприятливими для появи та росту бур’янів і падалиці культурних злаків, що мають вищу адаптивність навіть за складних умов.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Озимий ріпак восени має сформувати досить потужну кореневу систему та добре розвинену розетку, але при цьому не повинен перерости. Саме тому регуляція росту є важливим складником осінньої технології вирощування.

Контроль сегетальної рослинності в осінній період — важливий елемент технології вирощування ріпаку озимого. Адже, окрім конкуренції за життєво важливі ресурси, не знищені своєчасно бур’яни можуть спричиняти надмірне витягування точки росту рослин, що суттєво знижує зимостійкість.

На дослідних ділянках LNZ Hub 9.0 протягом сезону випробовували різні схеми захисту кукурудзи, соняшнику та сої. Результати польових оглядів показали чисті та вирівняні посіви культур.

Бактеріальні захворювання можуть суттєво впливати на стан і продуктивність посівів сої. Для надійного захисту цієї культури на ділянках LNZ Hub обрали комбінацію препаратів з лінійки DEFENDA.