Володимир розповів, що любов до бджільництва у нього ще з дитинства, адже його батько теж був пасічником. У 16 років Володимир завів власну пасіку, котра налічувала півтора десятка вуликів. Зараз він має пів сотні бджолиних сімей, породу яких вивів сам.
«Немає медозбору, а ось ця, племінна, занесла трохи меду — ось він блищить, — розповідає бджоляр, показуючи одну з вуликових рамок зі стільником. — Це моя домашня бджола, з якою я вже 20 років працюю. Я її не проміняю ні на що, хоча вже двічі від неї розплід забирав. Якщо в сезон якась пасіка не приносить мед, я просто міняю матку або ж приєдную до тих бджіл, які, я знаю, добре приносять мед».

Бджоли виведеної Володимиром породи не агресивні. Бджоляр каже, що порода не впливає на смак меду, але при цьому його бджоли безпечні для здоров'я людей.
«Вони на людей, як бачите, не реагують. Німці вивели таку породу, і наші теж вирощують. Особисто я 20 років грався зі своєю породою, щоб мої бджоли не були агресивними. Вони несуть добрий мед. Різниця лиш в тому, що біля своїх бджіл я можу ходити просто в шортах і з димарем. Так приємніше за ними доглядати. Приміром, приходжу я до сусіда, а він у костюмі й весь обліплений бджолами. Вони кусають. То нащо таких тримати?» — говорить Володимир.

За його словами, плодоносність бджіл залежить від погодних умов. Бджоли краще переносять холод, ніж спеку.
«Якщо 18-20 градусів тепла, то рослини добре виділяють нектар, і для бджіл є робота. Якщо 24 і більше градусів — рослини так само виділяють пилок, але він застигає у рослині, і бджоли приносять його менше».
Цього літа, зважаючи на температурні рекорди, надій на врожай меду мало, каже Володимир. Та його родині й самим бджолам все ж вистачить. Головне, говорить пасічник, аби і люди, і бджоли були живі та здорові.

AgroPortal.ua за матеріалами Suspilne.media

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.