Володимир розповів, що любов до бджільництва у нього ще з дитинства, адже його батько теж був пасічником. У 16 років Володимир завів власну пасіку, котра налічувала півтора десятка вуликів. Зараз він має пів сотні бджолиних сімей, породу яких вивів сам.
«Немає медозбору, а ось ця, племінна, занесла трохи меду — ось він блищить, — розповідає бджоляр, показуючи одну з вуликових рамок зі стільником. — Це моя домашня бджола, з якою я вже 20 років працюю. Я її не проміняю ні на що, хоча вже двічі від неї розплід забирав. Якщо в сезон якась пасіка не приносить мед, я просто міняю матку або ж приєдную до тих бджіл, які, я знаю, добре приносять мед».

Бджоли виведеної Володимиром породи не агресивні. Бджоляр каже, що порода не впливає на смак меду, але при цьому його бджоли безпечні для здоров'я людей.
«Вони на людей, як бачите, не реагують. Німці вивели таку породу, і наші теж вирощують. Особисто я 20 років грався зі своєю породою, щоб мої бджоли не були агресивними. Вони несуть добрий мед. Різниця лиш в тому, що біля своїх бджіл я можу ходити просто в шортах і з димарем. Так приємніше за ними доглядати. Приміром, приходжу я до сусіда, а він у костюмі й весь обліплений бджолами. Вони кусають. То нащо таких тримати?» — говорить Володимир.

За його словами, плодоносність бджіл залежить від погодних умов. Бджоли краще переносять холод, ніж спеку.
«Якщо 18-20 градусів тепла, то рослини добре виділяють нектар, і для бджіл є робота. Якщо 24 і більше градусів — рослини так само виділяють пилок, але він застигає у рослині, і бджоли приносять його менше».
Цього літа, зважаючи на температурні рекорди, надій на врожай меду мало, каже Володимир. Та його родині й самим бджолам все ж вистачить. Головне, говорить пасічник, аби і люди, і бджоли були живі та здорові.

AgroPortal.ua за матеріалами Suspilne.media

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

На Дніпропетровщині бджоляр планує відкрити демонстраційну пасіку для ветеранів. Якщо пасічник отримає грант, то навчальний курс для ветеранів буде безкоштовним.

На Житомирщині розпочали відбір крафтових виробників до другого видання каталогу «Житомирщина крафтова 2.0». Заявки приймають до 8 листопада 2026 року.

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Італійські сорти фундука на Житомирщині зазнали значних втрат через зимові та весняні морози. Урожай на підприємстві «Горіх Полісся» скоротився приблизно на 90%.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.