Думки

Бізнес в Україні не до кінця усвідомлює наслідки шкідливих викидів, які йдуть у повітря, воду, ґрунт, і не відчуває за це відповідальності.

Діяльність іноземних підприємств в українському агросекторі не подобається тим, хто працює в тіні та не хоче підвищувати ставки орендної плати власникам паїв. Для них такі компанії є конкурентами.

Площа гречки в Україні за останні двадцять років зменшилася в 10 разів — з 570 тис. га в 2000 р. до 60 тис. га цьогоріч.

Керівництво «Укрзалізниці» останніми роками намагається оздоровити стан компанії, однак деякі плани виглядають досить сумнівно і можуть призвести до плачевних для підприємства результатів.

Розвиток агротуризму в сільській місцевості допоможе утримати молодь та зупинити трудову міграцію.

Спеціальне декларування може стати лише порожньою «красивою обгорткою» замість глибокої податкової реформи, яка в Україні вже перезріла.

Частка великих молочних ферм стає все більш значущою в загальному виробництві. З введенням нових стандартів з 1 січня 2020 р. знизиться випуск молока від населення. На цьому тлі створення молочних ферм стає більш привабливим для інвесторів.

Зростання економіки України на 7% в рік, про яке говорить уряд, можливе за деяких умов — встановлення рівних правил гри для інвесторів і вирішення ситуації з «ПриватБанком».

Після введення ембарго на постачання фосфорних добрив з Російської Федерації Україні поки що не вдалося перекрити потребу за рахунок альтернативних джерел.

Виробництво меду в світі з 2000 року зросло на 48% — до 1,86 млн т, а з 2010 року його темпи прискорились — щороку на 2,8%. Конкуренція між країнами на світовому ринку меду зростає, і Україні з кожним роком все важче її витримувати.

Одним із ключових питань при запровадженні обігу земель в Україні є необхідність у фінансах для купівлі ріллі, особливо це важливо для малих фермерів. Кредитування і держпідтримка не покриють ці потреби, тому слід шукати інші дієві механізми.

27149:Чому агро не є мейнстрімом серед українських підлітків?

Зустріч Президента Володимира Зеленського з представниками аграрного сектору показала, що якщо владі не вдасться грамотно вибудувати діалог з фермерами, земельна реформа може зіткнутися не тільки з масовими протестами аграріїв, а й хвилею несхвалення звичайними громадянами.

Завдяки технологічним рішенням виробники можуть притримати продукцію до вигідніших умов реалізації, а не панічно збувати її за низькою ціною.

Мита картопля збільшує вартість продукту на 10%. Наступний етап, зокрема чистка та пакування, додасть ще 15%. І далі кожен елемент системи переробки дозволяє виробникам розширювати асортимент і готувати ширшу пропозицію дистриб'юторам. Особливе «дякую» за порізані фрукти та овочі скаже така сфера як HoReCa.

Малі агровиробники прагнуть організувати первинну переробку своєї продукції, однак на це необхідні значні фінансові ресурси. Тому продукти переробки плодоовочівництва у майбутньому теж можуть стати заставою.

Українські виробники з 2015 р. почали шукати нові ринку збуту, і багато хто відразу хотів переключитись на великий за обсягом ринок Китаю. Наразі до Держпродспожислужби надходить багато запитів. Але існує пріоритетність — перевага надається зверненням та спільним запитам від асоціацій і бізнесу.

В Україні відповідальність фермерів за збут продукції закінчується рівно в той момент, коли здійснюється її відправлення з поля. В Європі фермер до останнього несе відповідальність за якість своєї продукції та її збут.

Зростання агроекспорту набуває вирішального для економіки України значення в середньостроковій перспективі, оскільки експорт промпродукції не показує бажані темпи.

Повна переробка на місці дає можливість проконтролювати якість продукції на всіх етапах виробництва. Оскільки в кооперації не завжди можна відслідкувати, чим годувалась худоба чи як вона утримувалась, а переробляючи на місці, виробник впевнений у якості свого продукту.