Таку думку висловила представник IFCN в Україні, провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Козак.

«Сільськогосподарські підприємства останні 10 років демонструють позитивні результати діяльності від ведення молочного бізнесу, поглиблюючи спеціалізацію і концентрацію виробництва в бік великотоварного напрямку розвитку. Незважаючи на те, що вони активно нарощують обсяги виробництва молока, загальний тренд по країні є низхідним і... залишиться таким мінімум до 2030 року через скорочення виробництва в господарствах населення», — зазначила експерт.

Вона підкреслила, що скасування другого сорту молока, регламентоване новим стандартом якості ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови», яке фактично розпочнеться з 1 січня 2020 року, посилить спад в господарствах населення, а дефіцит сировини, який недоотримають переробні підприємства, найімовірніше доведеться покривати сільськогосподарським підприємствам, які мають для цього необхідний потенціал.

«Для прискорення нарощування необхідних обсягів молока потрібні будуть інвестиції. У свою чергу, інвесторам потрібні перевірені дані щодо інвестиційної привабливості підприємств галузі, на які ці інвестиції будуть направлятися», — вважає Ольга Козак.

Основним показником для інвестування, на її думку, залишається прибутковість виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, яка стабільно висока.

«При цьому молочна галузь залишається однією з небагатьох галузей агропродовольчого сектору, які забезпечують виробнику щоденний дохід. Приріст виробництва, який демонструє дана категорія господарств, вказує на високий потенціал зростання в найближчій і віддаленій перспективі. Навіть довгострокова окупність інвестицій в молочне стадо, яка довгий час була чи не найбільшою перешкодою для інвестування, завдяки сучасним технологіям, в тому числі впровадженим в Україні, скоротилася до 5-6 років», — зазначила експерт.

Ольга Козак вважає, що суттєвою перевагою є той факт, що рівень споживання молока (200 кг/особу/рік) досить високий в порівнянні з середньосвітовим (117 кг). Дослідження показали, що з ростом середньодушових доходів споживання молока і молочних продуктів зростає відповідно.

«Така чітка залежність вказує інвесторам перспективи даного напрямку, зокрема, зростання економіки буде сприяти збільшенню споживання молока. Зауважимо, що рівень споживання молока та кисломолочної продукції в Україні є одним із найвищих в світі, а українці вважаються однією з небагатьох націй, які споживають молоко протягом усього свого життя», — додала експерт.

Необхідність збільшення виробництва молока, на її думку, обумовлена ще й експортом кінцевої продукції на глобальний ринок. Останні роки географія експорту істотно розширилася, змінивши основний в минулому російський вектор на інші напрямки. Українська молочна продукція експортується в більш ніж 90 країн світу. Обсяги експорту та кількість країн-імпортерів молочних продуктів з України будуть тільки рости, що також є меседжем для інвесторів вкладати капітал у даний напрямок.

«В Україні функціонує велика кількість різних молочних ферм з розміром стада від 1 до 5000 корів і більше. Для вибору серед такої великої кількості молочних ферм тих, які представляють інтерес для інвестування, були зроблені розрахунки інтегральних показників за попередньо відібраними і згрупованими фінансово-економічними показниками.

Виявилося, що інвестиційно привабливими є сільськогосподарські підприємства з поголів'ям від 200 корів і більше. При цьому оптимальною для інвестування з точки зору сталого розвитку, на думку вчених, є група з поголів'ям від 200 до 1000 корів. Все, що вище, буде вступати в конфлікт із соціальними і екологічними компонентами сталого розвитку. Як свідчать дані розрахунків, господарства з поголів'ям 1500 корів і більше менш інвестиційно привабливі в порівнянні з групою з розміром стада від 200 до 500 корів», — підсумувала Ольга Козак.

AgroPortal.ua за матеріалами «Інфагро»