Зеленському та аграріям необхідний грамотний комунікатор
Таку думку висловив економіст Ukraine Economic Outlook Григорій Кукуруза.
Він зазначив, що точкою розвитку конфлікту аграріїв з владою стала перша заява прем'єр-міністра щодо майбутнього формату земельної реформи. А саме, допуск нерезидентів до українського ринку землі з обмеженням щодо реєстрації та обсягів земельного банку.
«Але у відповідь аграрії лише почали кампанію «ні продажу землі іноземцям». А після того як Зеленський публічно підтримав прем'єра — і зовсім почали перекривати ключові автомагістралі України», — нагадав він.
Григорій Кукуруза вважає, що звинувачення аграріїв, які протестують, у неконструктивній позиції ще сильніше розпалює конфлікт влади з аграріями.
«...Кожен з обурених аграріїв — це власник ферми, який обробляє землю, виробляє сільськогосподарську продукцію, створює робочі місця для своїх односельців і сумарно забезпечує до 40% товарного експорту. Очевидно, позиція аграріїв при формуванні концепції земельної реформи не може бути не розглянута», — вважає експерт.
На думку економіста, насправді немає ніякої проблеми в іноземцях або вітчизняних агрохолдингах. Є ризик фермерів — не викупити землю, яка сьогодні знаходиться у них в обробці.
Також, на його думку, важливо розуміти, що більше половини оброблюваних земель зараз знаходиться в оренді. І сумарно на підприємства з більш ніж 10 тис. га (тобто, агрохолдинги) припадає лише 18% земельного банку. Таким чином, малі та середні фермери, які орендують сьогодні до 10-11 млн га, при відкритті ринку опиняються під ризиком втратити свою землю, а відповідно і весь бізнес.
«При цьому, будемо відверті, у багатьох з орендарів не підписані договори оренди, а у тих, які їх таки підписали, — мінімальні шанси відстояти своє право користування землею після зміни власника. Тому я б не говорив виключно про ризики фермерів втратити свою землю при скасуванні мораторію. З огляду на їхню кількість — це проблема збереження макростабільності всієї країни. Відповідно завдання уряду полягає в тому, щоб забезпечити фермерам доступне фінансування під викуп землі», — пояснює економіст.
Григорій Кукуруза вважає, що малі агровиробники не зможуть знайти фінансування самостійно. Кредитний портфель АПК зараз становить всього 65 млрд грн, або 8% від загального корпоративного портфеля банківської системи. А ефективна ставка для аграрної компанії сьогодні коливається в межах 23-25%. Заявлена держпідтримка в 4,4 млрд грн буде спрямована на компенсацію ставок і внесок в капітал організації з гарантування кредитів. Є питання до механізму розподілу і достатності бюджету. При ставці в 25% повністю покрити вдасться тільки 17,6 млрд грн кредитів, що еквівалентно всього 350 тис. га.
На думку експерта, виходом може стати залучення коштів на міжнародному ринку.
«Зробимо припущення, що Міністерство економіки схвалить держпідприємству, що знаходиться в пулі його управління, фінансовий план на розміщення єврооблігацій на суму в $1-1,5 млрд під кредитування аграріїв. Сумарно з адміністративними витратами це забезпечило б необхідний в перші 2-3 роки кредитний ресурс за прийнятною ставкою в 10-12% річних в національній валюті (по форвардам з поставкою зернових, наприклад). І саме для даних 10-12% міг би зіграти важливу роль бюджет агродотацій і передбачувані компенсації», — пояснює він.
Григорій Кукуруза вважає, що таку роль може взяти на себе «Державна зернова компанія», «Аграрний фонд» або нове держагентство.
«Хто виграє при такому сценарії? По-перше, малі та середні фермери, які отримають можливість викупити необхідні їм земельні ділянки та розрахуватися майбутнім урожаєм. Це нівелює ризики провалів АПК в перший рік відкриття ринку і відтоку населення, як результату короткострокового зростання безробіття в сільському господарстві. По-друге, Кабінет Міністрів, парламент і Президент не тільки не послаблять, але й істотно зміцнять свій мандат на проведення реформ. По-третє, власники паїв зможуть продати свою землю значно дорожче, якщо ми забезпечимо насиченість ринку фінансовим ресурсом», — підсумував він.
AgroPortal.ua за матеріалами НВ