Чи може Україна продовжувати нарощувати агроекспорт?

Таку думку висловив голова Ради Національного банку України (НБУ) Богдан Данилишин.

«Український сільськогосподарський сектор є, з одного боку, самодостатньою галуззю народного господарства (він годує країну), а з іншого боку, експорт сільгосппродукції є ключовим для економіки, одним з найважливіших джерел наповнення держбюджету, а також припливу валюти. Тому експорт продукції сільгоспвиробництва, поряд з експортом промислових товарів і послуг, так важливий для економічного розвитку України», — сказав він.

Данилишин зазначив, що Україна постійно нарощує обсяги експорту, а також виручку від поставок основних видів агропродукції на зовнішні ринки.

«Таким чином, Україна впевнено реалізує свою «порівняльну перевагу» (за Давидом Рікардо) у виробництві сільськогосподарської продукції. Для продовження успіхів у цьому необхідно оцінити світові тенденції. Які світові тенденції розвитку експортного сільськогосподарського виробництва можуть вплинути на український агросектор в майбутньому?» — додав він.

На думку провідних світових фахівців, як підкреслив Данилишин, це глобальне потепління. Вже до 2040-50 років підвищення середніх температур, зміна режиму опадів, зростання екстремальних погодних явищ, підвищення шкоди, що завдається шкідниками і хворобами, відіб'ються на світовому рослинництві та тваринництві. Однак у світі цей вплив буде нерівномірним. Для одних країн це може спричинити проблеми з продовольчою безпекою, для інших — зміною вегетаційних сезонів у країнах, розташованих у високих широтах.

«Численні прогнози вказують на те, що воно буде мати негативні наслідки для Індії, країн Африки на південь від Сахари та Південної Азії. Однак глобальне потепління переважно сприятливо вплине на Північну Америку, деякі райони Південної Америки (наприклад, Чилі), Східну Європу (наприклад, Україна) і Центральну Азію. Гряде концентрація міжнародних сільгоспринків — в умовах кліматичних змін основний обсяг експорту буде припадати на меншу кількість регіонів», — додав глава ради НБУ.

Крім того, він зазначає, що в умовах зниження сільгоспвиробництва виростуть ціни на продукцію агросектору. Тому вже порівняно скоро торгівля сільськогосподарською продукцією в світі може дуже сильно змінитися, відбивши в своєму розвитку вплив зміни клімату на сільське господарство в країнах з різним географічним положенням.

«У зв'язку з цим зміняться і порівняльні переваги, і рівень конкурентоспроможності сільського господарства в різних регіонах і країнах. Хто виграє від цього, а хтось програє. Україна, швидше за все, повинна бути в числі тих країн, хто виграв від глобального потепління. Український сільгоспекспорт стане засобом поставки продовольства в регіони, постраждалі від глобального потепління, і це буде рішенням проблем падіння сільгоспвиробництва в цих країнах. Природно, з вигодою для нашої країни», — прогнозує Данилишин.

Тому, як вважає експерт, для України найближчим часом важливим завданням стане підготовка до того, щоб не упустити шанс, який дають глобальні зміни клімату, і здійснити всі назрілі реформи агросектору, щоб у майбутньому мати можливість нарощувати обсяги виробництва, скорочувати витрати, стимулюючи великі агрокомпанії, дрібні сімейні фермерські господарства впроваджувати інноваційні методики, починаючи від точного землеробства аж до організації міських ферм.

«Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) в сільському господарстві мають величезну цінність. Річна внутрішня дохідність інвестицій в НДДКР в галузі сільського господарства становить у провідних агрокраїнах 20-35%. Позитивний вплив таких інвестицій на вартість сільськогосподарської продукції, визначений за співвідношенням витрат і доходів, становить приблизно 6-12% (залежно від країни)», — додав експерт.

На думку Данилишина, бурхливий розвиток інноваційних форм сільського господарства свідчить про те, що на Україну чекає жорсткий конкурентний тиск. До цього потрібно готуватися вже сьогодні. Одним із пріоритетних напрямків середньострокової програми уряду має стати створення умов для інвестицій в НДДКР в сільському господарстві України. Можливо, слід передбачити відповідні податкові пільги для стимулювання інвестицій агропідприємств у НДДКР.

Крім того, він вважає, що якщо говорити про українську економіку в цілому, то, звичайно, не слід забувати про ті проблеми, які викликає надмірне захоплення сільським господарством, акцент тільки на ньому. Однак можна отримати позитивний ефект, активно розвиваючи сільгоспмашинобудування, чим Україна славилася в радянські часи.

«Об'єднання зусиль — «принцип додатковості» Нільса Бора — з розвитку сільського господарства для внутрішніх потреб країни і для експорту, а також промислова політика для здійснення майбутнього експорту наших промислових товарів, конкурентних на світових ринках так само, як і наші зерно, кукурудза, соняшникова олія, — це і є оптимальний шлях до досягнення процвітання України», — вважає Данилишин. 

AgroPortal.ua за матеріалами «Капітал»