Про це йдеться у відповідному листі, яке опублікував на своїй сторінці у Facebook представник підписантів фермер з Івано-Франківщини Міхаель Дельман.
«Ми, німецькі та інші західно-європейські фермери, які заснували підприємства, зареєстровані в Україні, за законодавством України, займаємось обробітком землі в Україні в більшості уже багато років, усі ми є сімейними господарствами, або належимо до невеликої групи інвесторів, котрі самі управляють своїм господарством, розглянувши і обговоривши порівняльну таблицю, підготовлену до розгляду у другому читанні проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019), наводимо аргументи в обґрунтування недоцільності прийняття певних положень даного законопроєкту», — йдеться у зверненні.
Іноземні фермери вважають, що внаслідок запропонованих змін вищезазначеного проекту закону у стані конкуренції створюються менш або більш сприятливі умови конкуренції для окремих суб»єктів господарювання, в той час як для інших суб»єктів господарювання ці умови залишаються незмінними. Таким чином, окремі суб»єкти господарювання (в даному випадку юридичні особи України, засновані громадянами України) здобудуть переваги над іншими суб»єктами господарювання (юридичні особи України, засновані іноземцями) не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх ринкових факторів, одним з яких є вплив державних органів.
«Основою для наших господарств є орендовані землі. Якщо ринок землі відкриється, то поля будуть купувати інші, можливо конкуруючі господарства, і ми частково, або повністю втратимо засоби для існування. Усі ми роками розбудовували свої господарства та вклали сотні тисяч чи мільйонів євро. Створили багато робочих місць і у більшості випадків ми були єдиними роботодавцями в селі. Багато полів довелося рекультивувати і навіть викорчовувати кущі та дерева. Плоди цієї праці потім пожинатимуть інші», — пояснюють аграрії.
Зазначається, що іноземні інвестори зробили вагомий внесок у перехід на ноу-хау та розвиток сільського господарства України. Успішні інвестори завжди є аргументом для залучення нових інвесторів, котрі вкладатимуть гроші в країну.
«Таке обмеження інтересів буде поганим сигналом для потенційних інвесторів, не лише в сільському господарстві, та дискредитує Україну як об»єкт інвестування.
Нових інвесторів навряд чи можна буде очікувати, оскільки вони будуть побоюватися, що не зможуть гарантувати собі землю в довгострокове користування, оскільки у них не буде шансів придбати її, якщо земля буде виставлена на продаж. Господарства, які вже є в країні, значно обмежать свої інвестиції, бо будуть змушені боятися, що втратять свою землю», — прогнозують підписанти.
Німецькі фермери зазначили, що розділяють побоювання українців відносно негайного відкриття ринку землі для всіх і бачать початковий компроміс щодо дозволу на придбання землі для компаній, які працюють не менше 3-х років в Україні, як прийнятний варіант для усіх учасників ринку та держави.
«Це дало б компаніям можливість продовжувати працювати на тих самих умовах, що й українські колеги. Потенційним новим інвесторам це б слугувало сигналом, що їм не потрібно боятися того, що вони в майбутньому будуть у невигідному становищі», — йдеться в тексті звернення.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.