Про це йдеться у відповідному листі, яке опублікував на своїй сторінці у Facebook представник підписантів фермер з Івано-Франківщини Міхаель Дельман.
«Ми, німецькі та інші західно-європейські фермери, які заснували підприємства, зареєстровані в Україні, за законодавством України, займаємось обробітком землі в Україні в більшості уже багато років, усі ми є сімейними господарствами, або належимо до невеликої групи інвесторів, котрі самі управляють своїм господарством, розглянувши і обговоривши порівняльну таблицю, підготовлену до розгляду у другому читанні проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019), наводимо аргументи в обґрунтування недоцільності прийняття певних положень даного законопроєкту», — йдеться у зверненні.
Іноземні фермери вважають, що внаслідок запропонованих змін вищезазначеного проекту закону у стані конкуренції створюються менш або більш сприятливі умови конкуренції для окремих суб»єктів господарювання, в той час як для інших суб»єктів господарювання ці умови залишаються незмінними. Таким чином, окремі суб»єкти господарювання (в даному випадку юридичні особи України, засновані громадянами України) здобудуть переваги над іншими суб»єктами господарювання (юридичні особи України, засновані іноземцями) не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх ринкових факторів, одним з яких є вплив державних органів.
«Основою для наших господарств є орендовані землі. Якщо ринок землі відкриється, то поля будуть купувати інші, можливо конкуруючі господарства, і ми частково, або повністю втратимо засоби для існування. Усі ми роками розбудовували свої господарства та вклали сотні тисяч чи мільйонів євро. Створили багато робочих місць і у більшості випадків ми були єдиними роботодавцями в селі. Багато полів довелося рекультивувати і навіть викорчовувати кущі та дерева. Плоди цієї праці потім пожинатимуть інші», — пояснюють аграрії.
Зазначається, що іноземні інвестори зробили вагомий внесок у перехід на ноу-хау та розвиток сільського господарства України. Успішні інвестори завжди є аргументом для залучення нових інвесторів, котрі вкладатимуть гроші в країну.
«Таке обмеження інтересів буде поганим сигналом для потенційних інвесторів, не лише в сільському господарстві, та дискредитує Україну як об»єкт інвестування.
Нових інвесторів навряд чи можна буде очікувати, оскільки вони будуть побоюватися, що не зможуть гарантувати собі землю в довгострокове користування, оскільки у них не буде шансів придбати її, якщо земля буде виставлена на продаж. Господарства, які вже є в країні, значно обмежать свої інвестиції, бо будуть змушені боятися, що втратять свою землю», — прогнозують підписанти.
Німецькі фермери зазначили, що розділяють побоювання українців відносно негайного відкриття ринку землі для всіх і бачать початковий компроміс щодо дозволу на придбання землі для компаній, які працюють не менше 3-х років в Україні, як прийнятний варіант для усіх учасників ринку та держави.
«Це дало б компаніям можливість продовжувати працювати на тих самих умовах, що й українські колеги. Потенційним новим інвесторам це б слугувало сигналом, що їм не потрібно боятися того, що вони в майбутньому будуть у невигідному становищі», — йдеться в тексті звернення.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

Україна офіційно звернулися до ЄС із проханням надати допомогу в розмірі 220 млн євро з конкретним цільовим призначенням — для компенсації відсотків за кредитами для аграріїв. Ці кошти потрібно їм для виконання осінньої посівної та продовження операційної діяльностей в умовах ускладненого експорту через зупинку чорноморських портів.

Фермер Василь Олексюк із Близнюківської громади Харківської області планує зберігати цьогорічний урожай пшениці до наступного року через низькі закупівельні ціни.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.