Про це в інтерв«ю журналу «Наше птахівництво» розповіла голова наглядової ради акціонерів «Володимир-Волинської птахофабрики» Аліна Сич, повідомляє AgroTimes.
«У нас наразі реалізується великий проєкт — будівництво нового переробного комплексу «Епікур» вартістю понад €38 млн. Це серйозна інвестиція в регіоні, але водночас реалізація подібних проєктів потребує стабільності в країні, — зазначила вона. — Через запровадження карантину перше, що сталося, — знизилися темпи будівництва цього комплексу. Ми змушені були переглянути строки здачі в експлуатацію. Проаналізувавши витрати, ухвалили вольове рішення залишити лише проєкти, необхідні для життєдіяльності птахофабрики».
За словами Аліни Сич, скоротилося фінансування кількох проєктів, інші були оптимізовані.
«План розвитку підприємства полягає у тому, що ми маємо завершити будівництво забійного цеху, що дасть змогу вийти на європейський ринок, — зауважила вона. — Але хочемо не просто вийти з валовою курятиною, якої і так багато, бо Україну вже давно сприймають як серйозного гравця на ринку курятини у Європі. Тому сьогодні ведемо перемовини з європейськими компаніями, щоб виходити на їхній ринок із продукцією без антибіотиків. Для себе вбачаємо велику перспективу зростання в цьому напрямі».
Для довідки: «Володимир-Волинська птахофабрика» займає близько 5% українського ринку курятини. Інфраструктура фабрики складається з 100 пташників, забійного цеху і комбікормового заводу. Голландський інвестиційний фонд Safedam став акціонером «Володимир-Волинської птахофабрики», викупивши 23,76% акцій підприємства.
У 2017-2018 роках група інвестувала понад $ 1,5 млн в технологію, в обладнання, в розробку і просування бренду «Епікур».

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Уряд включив до Реєстру індустріальних парків «Бессарабський АгроТех Парк» в Одеській області та «Хорватський Гостинець» у Львівській області.

Артур Опаленик із Закарпаття близько семи років тому вирішив зайнятися виробництвом квасу. На сьогоднішній день його Bubble Art випускає квас, мохіто та лимонади, а сезонні обсяги сягають близько 100 тонн.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Атака рф знищила один із пташників ТОВ «Щасливе курча», в якому перебувало понад 20 тис. голів птиці.

Avesterra Group (ТОВ «Луцька Аграрна Компанія») за 2025 рік сплатила до державного та регіонального бюджетів близько 500 млн грн податків та зборів.

Виробництво курячого м'яса в Україні стабільне попри війну — 1,3-1,4 млн т на рік у період 2021-2024 років.

На ринок курятини України, попри наявність великих виробників, виходять дрібні підприємства.