Про це в ефірі RadaTVchannel розповів голова правління AgTech Ukraine Юрій Петрук.
За його словами, раніше українські аграрії були дуже консервативні щодо впровадження подібних технологій. З приходом до управління більш молодшого покоління ситуація суттєво змінюється.
При цьому різного розміру компанії підходять до втілення новацій по-своєму. Приміром, агрохолдинги розробляють продукт з нуля і під себе, на це витрачається багато часу та фінансів. Вони сподіваються далі продавати цей продукт, але у інших компаній виявляються абсолютно інші потреби. Натомість малі та середні компанії шукають готові рішення, які інтегрують і налаштовують під себе.
«Ми використовуємо 30-40% наших технологій, всі інші — імпортуємо. Проте не потрібно обов'язково ставати монополістами у виробництві технологій. Ми можемо інтегрувати краще з того, що є на ринку», — говорить Петрук.
Він додає, що українські ІТ-спеціалісти контактують напряму з кінцевими споживачами — аграріями, щоб чіткіше зрозуміти поставлену задачу, ширше розкрити тему підвищення врожаїв та експорту, «прокачати» економіку України з усіх боків. Така співпраця є найбільш продуктивною.
Разом із тим, розробка програмного забезпечення частіше проводиться на експорт.
«Аграрне виробництво — це та галузь, де застосовуються топові технології, і часто вони затребувані більше за кордоном, ніж у нас, — ділиться Петрук. — В Україні бізнес працює за принципом «інвестиція повинна окуповуватися швидко» (2-3 роки). Проте є чимало технологій, які окуповуються 5-8-10 років. Їх, на жаль, впроваджують не в Україні».
З іншого боку, аграрії з Франції вражені українськими фермерами та їхніми стартапами. Дотації роблять європейських фермерів більш лінивими, тож вони не так активно впроваджують нові технології, вважає фахівець.
У коментарі для AgroPortal.ua Петрук також оцінив вплив активізації земельної реформи на впровадження IT-технологій.
По-перше, він звернув увагу, що кількість проєктів та сервісів з управління земельним банком, купівлі-продажу та аудиту використання земель сільгосппризначення стрімко зростає. По-друге, останнім часом активними учасниками земельного аудиту стали об'єднані територіальні громади та інвестиційні компанії.
«Поки впровадження технологій, що стосуються управління земельним банком, має ріст у динаміці — всі готуються до ринку землі та роблять аудит своїх активів. Також в 2019 р. до оголошення про відкриття ринку землі зростала популярність сервісів картування ґрунтів та визначення неоднорідності полів (як-от агрохімічні аналізи, сканування на електропровідність ґрунту, картування урожайності, супутникове зондування)», — говорить голова правління AgTech Ukraine.
Це означає, що підвищився інтерес до якісних показників полів, що раніше в Україні спостерігалося більше в овочівництві та садівництві, але було досить мало поширене в інших підгалузях рослинництва.
Також Петрук додав, що зараз капітальні інвестиції у більшості агровиробничих компаній на паузі. Це ж стосується і впровадження технологій.
«Заплановані активності відбуваються, але кількість нових ініціатив менша, ніж у попередні роки», — підсумував експерт.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH. Освітній простір створили на базі механіко-технологічного та агробіологічного факультетів спільно з компанією «ХОРШ Україна».

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.


