
Почнемо з міфів, з якими доводиться стикатися під час обговорення питань організації переробки зернових. Основний із них полягає в упевненості, що переробка зерна — це легко, швидко і дешево. «Поставив крупорушку — і греби гроші лопатою».



З середини літа 2018 турецька економіка переживає уповільнення. У липні 2018 року макроекономічні проблеми почали впливати на валюту: станом на січень 2019 року річна інфляція ліри досягла 21%, продовольча інфляція — 30%. І хоча зараз валюта зміцнилася, торішнє знецінення продовжує впливати на бізнес.







Перше підприємство з глибокого перероблення кукурудзи в Індонезії запущено в січні 2017 р. з інвестицією $100 млн, а за три роки, станом на січень 2020 р., активи вологого помелу кукурудзи оцінюють уже в $1,2 млрд, причому при будівництві ще двох заводів.




Україна останніми роками відвантажує в Корею 0,3-0,6 млн т кукурудзи на рік (ринкова частка 3-6%). Іншими великими постачальниками кукурудзи в Корею є Сербія, Угорщина та Австралія з обсягом відвантаження з кожної країни по 40-60 тис. т. На зазначені 8 країн припадає 99,9% імпорту зерна кукурудзи в Південну Корею.



Уряд Японії стимулює виробництво фуражної кукурудзи з метою знизити залежність від імпортних кормових інгредієнтів. Як результат, на 95 тис. га в Японії вирощують 4,8 млн т повноцінного зернового силосу.

