
На Київщині посівна почалася на тиждень раніше, ніж у Чернігівській області. Але якщо говорити про оптимальні строки сівби минулих сезонів, то цьогоріч вони настали пізніше майже на два тижні. Аграрії в цій ситуації діяли на свій страх і ризик: хтось чекав потрібних температур, хтось сіявся в холодний ґрунт, намагаючись втиснутись у терміни.

Стратегію успішного фунгіцидного захисту зернових колосових культур неможливо уявити без контролю хвороб прапорцевого листка: це своєрідний must have для отримання високих кількісних і якісних показників майбутнього врожаю.

Прапорцевий листок займає близько 20% площі листової поверхні рослини зернових культур і відповідає за формування значної частки майбутнього врожаю — на рівні 40-50%. Щоб захистити його від комплексу фітопатогенів, потрібно обирати для обробки у фазі Т2 комплексні продукти з широким спектром дії.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

У господарстві «Хорол-Агро» на Полтавщині вирощують сою, кукурудзу, пшеницю, а після початку повномасштабного вторгнення додали в сівозміну соняшник. У сезоні 2025/26, незважаючи на складні погодні умови, отримали непогані врожаї практично за всіма культурами.

Терміни та густота посіву, культури-попередники, якість протруєння посівного матеріалу та інші чинники — все це впливає на рівень ураженості озимих зернових культур фітопатогенами у весняний період. Додайте до цього несприятливі гідротермічні умови поточного періоду — й отримаємо ризикові умови розвитку культурних рослин.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.

Кукурудза — культура з тривалим гербокритичним періодом. На початкових етапах органогенезу (від появи сходів до фази 8–10 листків) посіви мають низьку конкурентну здатність, що зумовлено повільним темпом наростання вегетативної маси порівняно із сегетальною рослинністю.

Низькі мінусові температури та нестабільні погодні умови загалом, які спостерігалися по всій території України цієї зими, подекуди нанесли плодовим культурам, а також ягідникам і виноградникам, шкоду. Йдеться, зокрема, про підмерзання, фізичні пошкодження та стреси. Тому, щойно температурний режим стане оптимальним і стабілізується, аграріям необхідно негайно проводити захисні заходи.

Сьогодні важко уявити фунгіцидний захист сільгоспкультур без використання препаратів із групи триазолів — найбільшої групи фунгіцидів, що належить до класу азолів. Препарати можуть застосовуватися для обробок рослин проти збудників різних хвороб як на ранніх фазах розвитку захворювання або для профілактичних обробок, так і на етапах, близьких до звершення життєвого циклу рослин.

Соняшник — золотий символ українського агробізнесу. Важко уявити українські поля без золотавих кошиків соняшнику. Квітка сонця стала не просто культурою, а справжнім символом аграрної могутності України на світовій арені.

Для ефективного вирішення проблем зі шкідниками та хворобами на соняшнику варто застосовувати комплексний підхід, що поєднує біологічні, агротехнічні та хімічні методи.

У сучасному сільському господарстві захист рослин від хвороб є критично важливим для забезпечення високих урожаїв та якості продукції. Серед різноманітних засобів захисту рослин чільне місце посідають фунгіциди — препарати для боротьби з грибковими захворюваннями.

За останні декілька років вирощування озимого ріпаку в Україні агровиробники зіткнулись з незвичайною хворобою — бактеріозом коренів, викликаним бактерією Хanthomonas campestris.

За збільшення площ посіву сої в Україні та розширення її в сівозміні аграріям потрібно орієнтуватися на мінімум дворазове внесення фунгіцидів. Це забезпечить якісне збереження формуючого врожаю.

Сезон 2025–2026 років виявився справжнім випробуванням для озимих зернових у центральних областях України. Спочатку через надмірну вологість протягом осіннього періоду, а пізніше зима, якої вже давно не бачили, випробовувала зернові недостатнім сніговим покривом і справжніми морозами, що сягали у північній частині аж до -25 °С.

Через форс-мажорні обставини, пов'язані з соєю у 2025 році, прогноз посівних площ цьогоріч може зменшитись до рівня 2023 року — до 1,8 млн га. Проте несприятливі погодні умови, низькі температури, льодова кірка можуть призвести до пересіву озимих культур ярими — як варіант, соєю. Але це покаже весна.

Сьогочасне рослинництво в умовах глобальних кліматичних змін та високої конкуренції на аграрному ринку вимагає переходу до інтенсивних технологій вирощування. Генетичний потенціал сучасних сортів зернових культур дозволяє отримувати надвисокі та якісні врожаї, проте його реалізація безпосередньо залежить від фізіологічного стану рослин протягом усього періоду вегетації. Ключовими елементами керування продуктивністю зернових культур сьогодні є фунгіциди та регулятори росту рослин.

Попри багаторічний досвід й уже вибудувані оптимальні технології вирощування кукурудзи аграрії в 2025 році не отримали запланованої врожайності. На заваді стали погодні умови: спочатку культура не добрала необхідної суми ефективних температур, а осінні затяжні дощі не дозволили вчасно її зібрати. Тож проблеми не лише з обсягами, але й із сушінням кукурудзи, що значно впливає на собівартість зерна.