Перша половина вегетації характеризувалась зниженим температурним режимом, що призвело до затримки росту та розвитку рослин до 14-16 діб, а це втрата енергії росту й зниження потенціалу продуктивності. Водночас прослідковувалось зменшення плодоелементів у нижніх ярусах рослин — 1-3 міжвузлях трійчастого листка (особливо сортів середньостиглої та середньопізньої груп). Надалі погодні умови були більш сприятливими для формування плодоелементів, особливо у північно-західних регіонах України. Фактично, значна кількість бобів була зосереджена у середньому та верхньому ярусах рослин.
Погодна пастка: через погану перезимівлю озимих аграрії можуть розширити площі під соєю
05 березня 2026, 06:09 5594
Через форс-мажорні обставини, пов'язані з соєю у 2025 році, прогноз посівних площ цьогоріч може зменшитись до рівня 2023 року — до 1,8 млн га. Проте несприятливі погодні умови, низькі температури, льодова кірка можуть призвести до пересіву озимих культур ярими — як варіант, соєю. Але це покаже весна.
Найрентабельнішими культурами в Україні залишаються соняшник, кукурудза, соя та ріпак — їхня прибутковість може перевищувати 40-50%. Для аграріїв стабільність виробництва визначається не лише ціною, а й можливістю швидко продати продукцію. Соя є лідером за попитом у переробці та експорті й таким чином має відразу два напрямки збуту, що робить її привабливою для вирощування.
Менші площі, затримка у зборі: особливості вирощування сої минулого сезону
Торік, за інформацією Державної служби статистики України, соєю було засіяно 2,08 млн га, що на 24% менше порівняно з 2024 роком.
Менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group Сергій Іванюк розповідає, що погодні умови 2025 року загалом по країні були не надто сприятливими для росту та розвитку культури.
Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
На дозрівання сої припали затяжні дощі, які призвели до пізнього збирання. Так, на 21 листопада 2025 року було зібрано врожай з 96% (1 989,0 тис. га) посівних площ під цією культурою, що склав 4 722,9 тис. т.
За спостереженнями LNZ Group, 2025 року найбільша середня врожайність відмічалася в:
- Івано-Франківській області — 3,2 т/га;
- Тернопільській, Львівській — 2,9 т/га;
- Хмельницькій — 2,8 т/га.
Соя розширила ареал, але стала більш залежною від вологи
У LNZ Group відмічають, що через зміну кліматичних умов в Україні за останнє десятиріччя соєвий пояс змістився на 220 км північної широти.
Якщо раніше Кіровоградська область була гарантованою зоною соєсіяння, то сьогодні вона входить до зони ризику з вирощування стабільно високих урожаїв. Черкаська та Вінницька області стали малосприятливими для соєвиробництва. А в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях за несприятливих умов вологозабезпечення урожайність була на рівні 1 т/га, а то і менше, що робить вирощування збитковим (таблиця).
Гарантована
Малосприятлива
Ризикована
Вінницька (північна частина), Хмельницька, Тернопільська, Київська, Полтавська, Сумська, Чернівецька, Закарпатська, Житомирська, Чернігівська, Львівська, Рівненська,
Івано-Франківська
Вінницька (центр, південь),
Харківська, Черкаська
Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Кіровоградська, Дніпропетровська
Соя є культурою мусонного клімату і потребує тепла та вологи. За словами Сергія Іванюка, для розкриття генетичного потенціалу продуктивності вона потребує в середньому близько 4,5 тис. кубометрів води на гектар.
Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
Максимальне вологоспоживання сої припадає на формування генеративних органів. За дефіциту вологи у період закладання плодоелементів зменшується їхня кількість, тоді як під час наливання насіння зменшується його крупність, що призводить до недобору врожаю. Дані періоди є критичними для формування врожайності сої за вологозабезпеченням.
Для певного зменшення впливу несприятливих умов за вологозабезпеченням фахівець радить аграріям розглядати сорти з підвищеним рівнем продуктивності, які відносяться до різних груп стиглості.
Хвороби та шкідники: соя потребує мінімум дворазового внесення фунгіцидів
У LNZ Group розповідають, що в умовах вегетаційного періоду 2025 року на сої у першій половині вегетації відмічався пероноспороз, надалі — септоріоз, фузаріозне в’янення, бактеріальний опік, пурпуровий церкоспороз і склеротиніоз (біла гниль).
За словами менеджера компанії, за збільшення площ посіву сої в Україні з насиченням сівозміни даною культурою слід розглядати не менш ніж дворазове внесення фунгіцидів.
Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
Також слід врахувати, що внесення фунгіцидів профілактично має більшу економічну ефективність порівняно з дорогими «лікувальними» фунгіцидами. При цьому слід розглядати доцільність тієї чи іншої діючої речовини відповідно до збудників хвороб, розуміння превентивного внесення, а тоді вже зважати на ціну продукту, адже дешевий препарат може бути дієвим.
Він додає, що якісне збереження формуючого врожаю спостерігалося за схеми дворазового внесення фунгіциду на прикладі продуктів від DEFENDA:
- перше внесення — Ультралін (цимоксаніл, 300 г/кг + азоксистробін, 250 г/кг) 0,5 кг/га і друге внесення — Дот (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л) 0,5 л/га + Сальто (тіофанат-метил, 500 г/л) 1,0 л/га;
- добре себе зарекомендували на перше внесення інші продукти з діючою речовиною азоксистробін — це Спліт Дуо (дифеноконазол, 125 г/л + азоксистробін, 125 г/л) 0,8-1,0 л/га.
Фахівець відмічає, що 2025 рік був специфічним за наявністю шкідників, а саме: поодиноко, але не масово — павутинний кліщ, майже відсутність будякового сонцелюба (чортополохівка), проте були поширені лускокрилі, совка гамма, луговий метелик, акацієва вогнівка, соєва плодожерка і бавовняна совка. Зважаючи на ситуацію, довелось додатково внести Кайрос (флубендіамід, 480 г/л) 0,15 л/га + Циркуль (лямба-цигалотрин, 50 г/л) 0,2 л/га + Супер Мачо 50 мл/100 л робочого розчину.
Також відмічалось ураження капустяною міллю, особливо там, де зустрічалась падалиця ріпаку, вона переключалась на сою. У цьому випадку деякі соєвиробники розглядали Просенс (емамектин бензоат, 100 г/кг) 0,25 г/га.
Попередньо, в часі, вносили Октант Турбо (тіаметоксам, 141 г/л + лямба-цигалотрин, 106 л/га) 0,25 л/га + Супер Мачо 50 мл/100 л робочого розчину.
ГМ і не-ГМ вирощування сої в Україні: можливості та виклики
Вибір аграріїв вирощувати ГМ чи не-ГМ сою значною мірою буде вирішуватись від попиту і ринку збуту.
Сергій Іванюк, менеджер із розвитку агротехнологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group
Основними споживачами не-ГМ продукції є країни ЄС, куди український агросектор активно інтегрується. Соєвиробники, які орієнтовані на ринки ЄС, вирощують лише звичайну сою. Це особливо важливо розуміти в контексті сучасного сільського господарства з гарантованим контактуванням за відповідними домовленостями ціни та обсягів. Водночас ГМ соя — офіційно не легалізована і надходить на ринок непрозорими каналами, що знижує її ціну. Сегмент ринку збуту менший, проте є використання на внутрішньому ринку на технічні цілі.
Посівний матеріал ГМ сої в 1,5-2 рази дешевший за класичну сою, щодо товарної, то остання в середньому на 1,5-2 тис. грн дешевше.
Сергій Іванюк пояснює, що перевага ГМ сої — у гербіцидному захисті. А саме сьогодні захист класичної сої, включно з ґрунтовою схемою захисту, складає приблизно 3,1-3,5 тис. грн на гектар, без досходового захисту — близько 1,9-2,2 тис. грн на гектар. Водночас внесення гліфосату обійдеться від 1,2 тис. грн до 1,8 тис. грн (остання ціна розглядається за необхідності).
«Фактично ми маємо гербіцидну схему на посівах ГМ сої на 850 грн (без ґрунтової схеми класичної сої) і на 2,2 тис. грн (з урахуванням ґрунтової схеми класичної сої) на гектар дешевше», — зазначає експерт.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
