Як і багато інших підприємств по всій Україні, через блокування портів СТОВ «Деметра» не встигло реалізувати весь врожай 2021 року, коли постала необхідність також зберігати і врожай-2022. Господарство має власні потужності для зберігання, однак вони були заповнені минулорічним врожаєм, а місця для нового на складах не вистачило.
«Вчасно підказали, що є підтримка від Програми USAID АГРО, що можна отримати полімерні рукави для зберігання зерна. Про технологію зберігання дізналися з інтернету, а також з нами поділилися досвідом підприємства, які вже мали справу зі зберіганням зерна в рукавах. От і вирішили скористатися», — розповідає директор СТОВ «Деметра» Дмитро Моргун, повідомляє Програма USAID АГРО.
Зараз агровиробник уже може оцінити ефект для свого господарства: «Ми завантажили зерно ячменю та кукурудзи в полімерні рукави, що дозволило звільнити на складах місце для іншої продукції. Нещодавно ми вже реалізували зерно з рукавів. Коли пакували, ціна була низькою, десь 4000-4500 грн/т, а на час реалізації підросла до 6000-7000 грн/т. То чи вигідно було скористатися такою технологією зберігання? Я вважаю, що ми правильно зробили і притримали зерно до кращої ціни».
Доступ до простих та ефективних рішень тимчасового зберігання дозволяє агровиробникам, попри усі складнощі та невизначеність війни, обирати шляхи збуту та планувати якомога вигідніший продаж вирощеного зерна. А отже збільшувати дохідність і продовжувати роботу, планувати і розвиватися.
«Планів на майбутнє багато. Хочеться надалі працювати на рідній землі. А земля господарів любить і віддячує гарними врожаями. Дуже хочеться, щоб закінчилася війна, щоб повернулися захисники додому, до речі, у нас на підприємстві також є мобілізовані. Я дуже надіюся, що у нас скоро настане мир, ми зможемо працювати і примножувати здобутки для рідної країни. Постачати сільгосппродукцію для потреб українців та за кордон», — зазначає Дмитро Моргун.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

У 2024 році український органічний сектор досяг рекордних обсягів експорту продукції. Крім того, вперше за час повномасштабної війни Україна досягла найвищої вартості експорту органічної продукції.

Компанія AgriLab у партнерстві з Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО реалізовують спеціальну ініціативу для мікро-, малих і середніх виробників зернових і олійних культур. Вона покликана допомогти господарствам працювати ефективніше завдяки агрономічно-технологічним консультаціям і технологіям точного землеробства.

Нині доволі насичений і відповідальний період: крім інтенсивної роботи в полі, не менш ефективно працюють елеваторні потужності. Звісно, відсутність ритмічного відвантаження та можливості експорту морськими шляхами ускладнює їхню роботу, але «Контінентал» постійно в пошуках рішень.

Близько 22% сільгоспвиробників зіткнулися з нестачею потужностей для зберігання зерна.