Рятувальники Харківської області отримали більше 20 тисяч заявок від аграріїв на розмінування сільгоспугідь. У ГУ ДСНС Харківської області не приховують, що чекати доведеться довго. Тож у цій ситуації фермери вже другий рік поспіль ризикують залишитись без урожаю.
Про це повідомляє KHARKIV Today.
Заявки від аграріїв на розмінування території фермерського господарства або приватної садиби збирають голови місцевих громад і потім передають до обласного департаменту цивільного захисту населення, де разом з рятувальниками формують план.
Через пів року після деокупації величезні площі Харківської області лишаються замінованими. І будуть такими ще довгі роки. Саперних розрахунків на Харківщині бракує, у ДСНС визнають, що ще й самі не знають, коли зможуть приступити до масштабного розмінування сільськогосподарських угідь, оскільки в обласній військовій адміністрації поставили інше першочергове завдання — розмінувати лінії електропередач.
Водночас до управління ДСНС надходить інформація про те, що в області почали діяти сапери-любителі, які пропонують розмінувати ділянку. До війни вони купували металошукачі та шукали цінні артефакти в землі, а зараз перекваліфікувалися і пропонують обстежити територію тими ж таки металошукачами.
«Ми попереджаємо, що це небезпечно. Люди не знають про особливості розмінування та не володіють інформацією про те, яку небезпеку несуть ці предмети. Ворог і дистанційно мінував територію, і встановлював розтяжки, і мінипастки, протипіхотні та протитанкові міни. Металошукач не завжди може виявити такі міни. Наприклад, протитанкові міни часто бувають пластиковими. Якщо ці люди щось перевірили, то вони на словах можуть гарантувати, що все добре, але це не так», — пояснив речник ГУ ДСНС у Харківській області Євген Василенко.
Окрім ДСНС, у Харківській області працюють і незалежні організації, які виконують гуманітарне розмінування. Це і «Асоціація саперів України», і британський HALO Trust, і навіть державний «Укроборонпром», який минулого року підготував власних саперів. Вони працюють у координації з ДСНС.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Аграрії Сумської області отримають 365,1 тис. грн фінансової підтримки з обласного бюджету в 2026 році.

Війська рф ударили по птахофабриці у Бориспільському районі Київщини.

Фермери кількох районів Молдови погрожують 29–30 жовтня вийти на протести із сільгосптехнікою, якщо парламент не продовжить ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

У Чорнобаївській громаді Херсонської області триває розмінування 606 га особливо цінних земель ТОВ «Державний земельний банк». До робіт залучили понад 100 саперів і 11 систем механізованого розмінування.

Війська рф 24 вересня атакували агропідприємство у с. Стара Гнилиця на Харківщині.

Армія росії минулого тижня двічі атакувала Лозівський кінний завод (Харківська обл.), який єдиний в Україні розводить племінних коней різних порід.

Виклики, які несе в собі євроінтеграція, стоять особливо гостро перед середніми і малими агровиробниками. Для українських аграріїв сьогодні важливо на шляху євроінтеграції говорити про етапність і реалізовувати цей процес на тих умовах, які б відповідали інтересам України.

Цього року USAID надає 7 тис. зернових рукавів, допомагаючи зберегти 1,4 млн т зерна у межах спільної ініціативи з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та МАПП.