Рятувальники Харківської області отримали більше 20 тисяч заявок від аграріїв на розмінування сільгоспугідь. У ГУ ДСНС Харківської області не приховують, що чекати доведеться довго. Тож у цій ситуації фермери вже другий рік поспіль ризикують залишитись без урожаю.
Про це повідомляє KHARKIV Today.
Заявки від аграріїв на розмінування території фермерського господарства або приватної садиби збирають голови місцевих громад і потім передають до обласного департаменту цивільного захисту населення, де разом з рятувальниками формують план.
Через пів року після деокупації величезні площі Харківської області лишаються замінованими. І будуть такими ще довгі роки. Саперних розрахунків на Харківщині бракує, у ДСНС визнають, що ще й самі не знають, коли зможуть приступити до масштабного розмінування сільськогосподарських угідь, оскільки в обласній військовій адміністрації поставили інше першочергове завдання — розмінувати лінії електропередач.
Водночас до управління ДСНС надходить інформація про те, що в області почали діяти сапери-любителі, які пропонують розмінувати ділянку. До війни вони купували металошукачі та шукали цінні артефакти в землі, а зараз перекваліфікувалися і пропонують обстежити територію тими ж таки металошукачами.
«Ми попереджаємо, що це небезпечно. Люди не знають про особливості розмінування та не володіють інформацією про те, яку небезпеку несуть ці предмети. Ворог і дистанційно мінував територію, і встановлював розтяжки, і мінипастки, протипіхотні та протитанкові міни. Металошукач не завжди може виявити такі міни. Наприклад, протитанкові міни часто бувають пластиковими. Якщо ці люди щось перевірили, то вони на словах можуть гарантувати, що все добре, але це не так», — пояснив речник ГУ ДСНС у Харківській області Євген Василенко.
Окрім ДСНС, у Харківській області працюють і незалежні організації, які виконують гуманітарне розмінування. Це і «Асоціація саперів України», і британський HALO Trust, і навіть державний «Укроборонпром», який минулого року підготував власних саперів. Вони працюють у координації з ДСНС.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Центр гуманітарного розмінування підтвердив статус 44 земельних ділянок, що потребують розмінування і перебувають в управлінні ТОВ «Державний земельний банк».

Аграрії Одеської області завершили жнива ранніх зернових та зернобобових культур — намолочено понад 5 млн т зерна з площі близько 1200 тис. га. Середня урожайність склала 42 ц/га.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Оператори протимінної діяльності у серпні в межах бюджетної програми «Гуманітарне розмінування» очистили 3 555 га земель сільськогосподарського призначення.

Виклики, які несе в собі євроінтеграція, стоять особливо гостро перед середніми і малими агровиробниками. Для українських аграріїв сьогодні важливо на шляху євроінтеграції говорити про етапність і реалізовувати цей процес на тих умовах, які б відповідали інтересам України.

Цього року USAID надає 7 тис. зернових рукавів, допомагаючи зберегти 1,4 млн т зерна у межах спільної ініціативи з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та МАПП.