Публікації

За час війни на фермі «Згар Фарм» на Хмельниччині народилося троє бичків, яких названо актуально для воєнного часу — Байрактар, Джавелін і Димко. Ці імена надихають і дають надію молодому подружжю фермерів і надалі працювати, а ще — бажання приймати в своїй домівці людей, які втратили житло.

У перші тижні війни через розрив виробничо-збутових ланцюгів та загальну дезорієнтацію операторів ринку здавалося, що загроза нависла над свинарством усієї країни. Але зараз ситуація змінюється дуже динамічно. Наразі сформувалася певна регіоналізація зон підвищеного ризику на сході та південному сході країни, де знаходяться господарства, які торік забезпечили майже 23% промислової свинини.

2021 рік для агросектору став рекордним за урожайністю, а виробники сільгосптехніки ставили свої рекорди з продажів. Відбулось повне «повернення до життя» після ковідних часів.

Наразі в Україні є логістична проблема, пов’язана з блокуванням портів, і велику кількість зернових неможливо експортувати, оскільки єдиний шлях — це їх вивезення наземним транспортом до Європи. Тому деякі фермери розглядають картоплю як альтернативу зерновим.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Ягідний рай» цьогоріч планує вирощувати овочі та картоплю для потреб ЗСУ та мешканців населених пунктів, які потребують допомоги.

Вже третій рік поспіль українці не зможуть повноцінно взяти участь у церковних богослужіннях та освяченні великодніх кошиків. Минулі роки цьому на заваді стали обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19, цьогоріч — воєнний стан.

Спорожнілі полиці малих та великих магазинів у перші тижні повномасштабного вторгнення росії на територію України вводили в ступор українців, більшість із яких пам’ятає, що таке дефіцит товарів.

Фермер Віктор Ковалюк має розплідник площею 15 соток, де вирощує понад 70 сортів інжиру та сад понад 0,25 га для товарного виробництва. Цього сезону виробнику реалізувати вирощену продукцію не вдасться — торгівлі немає, адже територія Херсонської області частково знаходиться в окупації. Тож сьогодні головна проблема людей — знайти харчі для виживання й не попасти під кулі «асвабадітєлєй».

В Україні наразі ситуація вкрай складна, але сільське господарство було, є і буде залишатися локомотивом, який вестиме країну вперед. Тому сьогодні, так само як Збройні Сили України тримають оборону нашої землі, так і кожен аграрій бореться за врожай-2022.

В умовах воєнного стану вперше вдалося підняти в повітря сільськогосподарські дрони для виконання сезонного внесення ЗЗР на 130 га ягідних насаджень. Повітряні роботи пройшли в Київській області, на території, яка ще донедавна була окупованою.

Майже 200 тис. га української землі використовують для сільськогосподарської діяльності компанії, що мають зв’язки із громадянами чи резидентами країн-агресорів. При цьому Миколаївська, Запорізька та Сумська області лідирують за площею земель у користуванні агровиробників із таких країн.

Для України життя розділилося на «до» та «після» повномасштабного вторгнення росії. Говоримо як про фізичне, так і економічне виживання і країни, і кожного українця.

Цього року війна не дозволить українцям відзначити Великдень традиційно. Та все ж, за можливості, люди будуть готувати святкові страви, хоч і набагато скромніші, ніж зазвичай.

Напередодні початку сезону ягідники борються за виживання та попри всі обставини планують роботу — навіть на замінованих полях знаходять можливості та технології проводити агрономічні заходи. Яким видасться цей рік, спрогнозувати неможливо: частина насаджень знаходиться на окупованих територіях, гостро стоять логістичні проблеми, внутрішній ринок зазнав змін, щоправда, є надія на експорт.

Війна в Україні ускладнила процес забезпечення продовольчої безпеки, адже виробництво і доставка продуктів харчування в певні області стає справжнім випробуванням. Крім того, уповільнення бізнес-активності підприємств, подорожчання пального і ускладнена логістика стали причиною росту цін на продукти, яке по окремих групах товарів сягає понад 20%.

В Україні посівну кампанію розпочали вже у 23 областях. Попри воєнні дії цьогоріч планується засіяти 6 млн га земель, а це — 80% того, що обробили минулого року. В період посівної кампанії забезпеченість українських сільгоспвиробників становить: пальним — 60,2%, азотними добривами — 68%, ЗЗР — 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).

Юлія Пархомець разом із чоловіком проміняли Кременчук на полтавське село Обознівка, в якому мешкає 400 осіб. Їхнє фермерство розпочалося з полуниці, оскільки попит на ягоду та розсаду є завжди. До того ж, перший прибуток — уже навесні.

Акваферма на Київщині, де раніше вирощували декоративних ставкових риб, водяні рослини та морських креветок, з початком війни змушена була змінити напрям діяльності. Акварезервуари тепер слугують теплицями, де вирощують овочі.

З початку вторгнення росії в Україну на світових зернових ринках ростуть ціни, і підстав для цього достатньо. Війна не дозволить провести посівну в Україні в повному обcязі, експорт практично зупинено, а чорноморські порти закриті. Головними тригерами ринків стали питання — коли припиниться війна і як швидко Україна відновить експорт.

Верховна Рада України внесла зміни до земельного законодавства і спростила набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Завдяки цьому нововведенню для сільгоспвиробництва буде передано 20 тис. га земель комунальної власності, які були підготовлені для передачі в оренду на земельних торгах.