10 тижнів (!) Саме на стільки за підрахунками ООН вистачить продовольства у світі. Така ситуація складається через блокування російськими загарбниками українських портів. І ситуація буде лише погіршуватися, адже частка українського продовольства у світі значна.
Посівна в Україні вийшла на фінішну пряму: понад 75% ярих зернових та зернобобових вже засіяно. Проте аграрії продовжують оббивати пороги банківських установ, щоб отримати фінансування, яке держава обіцяла «під посівну».
З початком війни в Україні кожен із нас зрозумів, наскільки важливим сьогодні є питання продовольчої безпеки, та вперше ми свідомо почали сприймати слово «голод» як можливу реальність.
Торік Україна експортувала рекордну кількість заморожених ягід, і ця продукція отримала найбільше експортної виручки в плодоовочевому сегменті.
У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.
Місто Тростянець на Сумщині, яке знаходилося під окупацією впродовж місяця і зазнало руйнувань, обстрілів та бомбардувань, нині починає оживати. Відновлює свою роботу і переробне підприємство ТОВ «ТД Ельдорадо», яке спеціалізується на виготовленні пшеничного і житнього борошна та висівок під торговою маркою «Тростянецьке борошно».
Сьогодні в Україні працюють 11 олійноекстракційних заводів. За добу вони переробляють 10 тис. т соняшнику, в середньому виробляється 4,5-5 тис. т олії. Більшість олійноекстракційних заводів не працюють, оскільки практично 98% олії експортувалося через порти, які сьогодні заблоковані.
Цьогорічна посівна проходить у надзвичайно складних умовах. Враховуючи нинішню ситуацію з пальним, подорожчання добрив та ЗЗР, прогнозовано собівартість вирощування кукурудзи зросте на 10-25% від попереднього періоду.
Працівників ТОВ «Хлібодар», що на Сумщині, війна застала в полі. Саме 23-24 лютого вони проводили підживлення сульфатом амонію. У той же день двох працівників мобілізували до ЗСУ, інших встигли забронювати на період посівної.
Наприкінці березня для українців, житло яких було пошкоджене або знищене внаслідок дій російської армії на території України, стала доступною опція подання заяви на відшкодування збитків у застосунку Дія.
Аграріям краще звільнити сховища, продавши зерно за цінами, які пропонують сьогодні на ринку. Це дозволить отримати обігові кошти та мати змогу прийняти першу зернову групу нового врожаю.
Співпраця та постійна комунікація між агровиробниками та пасічниками — це позитивний синергетичний ефект для двох сторін: +30% до врожаю фермеру та поле для збору меду пасічнику.
90 млн т зернових. Саме стільки вирощеної продукції Україна не може вивезти через блокування портів з боку росії. $170 млн. Саме стільки щодня (!) втрачає Україна через заблоковані країною-агресором порти.
Зважаючи на перехідні залишки зернових та олійних культур на рівні 25,1 млн т, що в 4,2 рази перевищує показник попереднього сезону, та сумарний валовий збір нового врожаю в 55,9 млн т, в Україні прогнозується дефіцит ємностей для зберігання збіжжя на рівні 16,3 млн т.
Уже кілька років на Київщині фермер вирощує імбир, але війна внесла свої корективи: довелося збільшити посівні площі під житом та пшеницею, а також розширити насадження чуфи. Якщо в господарстві встигнуть справитися зі стратегічно важливими нині культурами, традиційно висадять й імбир. Завдяки прохолодній весні час для цього ще є.
Сімейна ферма «Равликова долина», що знаходиться у Жмеринці на Вінниччині, цього року планувала свій 5-й сезон відзначити по-особливому, але війна внесла свої корективи. Та незважаючи на всі обставини, з потеплінням тут планують відкрити сезон екскурсій. Впевнені, що в цей час потрібно працювати по максимуму, щоб підтримати економіку країни.
Від посівної, яка триває в Україні, залежить продовольча безпека багатьох країн. Тому зараз увага світової спільноти прикута не лише до новин з воєнного, а й аграрного фронту. Адже війна в Україні може спровокувати глобальну продовольчу катастрофу, оскільки до 30% сільськогосподарських земель не будуть засіяні.
Посіви ріпаку озимого знаходяться в доброму стані завдяки відносно теплим погодним умовам, які склалися протягом зими. Подальше підвищення середньодобових температур повітря сприятиме поширенню та розвитку шкодочинних організмів, що потребує своєчасного проведення обприскування.
Війна змусила аграріїв працювати у надскладних умовах. Та, попри обставини, українські сільськогосподарські виробники акцентують увагу на урожайності.
З Одещиною AgroPortal.ua вийшов на зв’язок саме в той день, коли росіяни зруйнували міст через Дністровський лиман. Область втратила важливу артерію, але в цьому регіоні за час війни звикли приймати швидкі та дієві рішення.