Публікації

Виходячи з експортних обсягів зерна в 50 млн т, які потрібно вивезти з України, доведеться до кінця сезону експортувати 6 млн т щомісяця. Для українських фермерів лише транспортні витрати обійдуться в $5 млрд. І це не враховуючи витрат на вирощування.

Аграрії під осінню посівну кампанію закупили лише 25% добрив групи NPK від потреби. Навесні можна очікувати, що використання азотних добрив скоротиться до 35% від рівня закупівлі 2021 року, тобто просідання становитиме близько 70%. Потреба в добривах нікуди не зникла, а такий спад пояснюється просто — фермери не можуть купувати за такими цінами.

Від початку війни хлібопекарська галузь отримала нові виклики та низку факторів, які вплинули на цей бізнес. Спочатку пекарі переживали за вартість сировини, але закриті порти та обмежений експорт дозволили їм купувати пшеницю для переробки за прийнятною ціною. Наразі головною проблемою для виробників хлібобулочних виробів є відключення електроенергії, а також значне подорожчання логістики.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

Приватне господарство «Збінський», що на Житомирщині, продовжує працювати на благо кожного, доставляючи продукти туди, куди це можливо. З початку війни більшість продукції пішла на підтримку біженців, потреби ЗСУ та волонтерство, ще частина потрапила до клієнтів. Та найголовніше досягнення інше — вдалося зберегти господарство, а завдяки надійним партнерам отримати молодих індичат. Тож традиційно свіжа індичка доступна у продажу з серпня по березень.

росія заявила про призупинення участі у «зерновій угоді». Ще раніше прогнозували такий розвиток подій, оскільки експерти попереджали, що «зернова угода» стане центральною темою саміту G20, і такий «зерновий шантаж» є способом путіна мати вплив на саміті.

Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.

Цього року майже по всій території України весь вересень йшли дощі. Подекуди за середньорічних норм опадів в 50 мм випало 150-200 мм вологи. Через такі погодні умови аграрії не змогли вчасно зібрати соняшник і запізнюються з посівом озимої пшениці.

На молочній фермі «Пані Юпітер» до війни було 700 голів ВРХ голштинської породи, з них 350 корів. Дійних було 293, решта — сухостійні. Надой становив близько 7 т на добу. Реалізовували молоко екстра ґатунку на Харківську дитячу молочну кухню та завод «Данон».

Збільшувати використання технологій точного землеробства вирішили в компанії ІМК, підписавши зі швейцарською компанією OneSoil угоду про дослідження та розробки в галузі польової аналітики та цифрового сільського господарства. Протягом наступних 5 років компанії продовжуватимуть разом вдосконалювати застосування на полях ІМК технології диференційного внесення ТМЦ.

З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.

Підприємства ГК «Птахопродукт» працюють заради продовольчої безпеки Сумщини і з турботою про майбутнє України. В умовах війни птахофабрики зберегли свою ефективність та не змінили місію й мету. Найбільшим викликом для них став початок березня 2022 року.

Від початку повномасштабної війни в Україні підприємства з вирощування та первинної обробки ВРХ працюють на мінімальних потужностях. Виробництво яловичини і телятини з початку року скоротилось на 22,3% порівняно з торішнім періодом і становить 97,6 тис. т.

Юлія Ніконенко з Дніпропетровщини разом із чоловіком уже 7 років займаються вирощуванням малини. Ягідним досвідом фермерка почала ділитися в своєму Instagram-блозі лише у липні цього року. До того вона довго слідкувала за колегами з агроринку і зрозуміла, що їхня сім’я на декілька кроків попереду.

Зараз існує дві основні проблеми на агроринку: ПДВ, яке не відшкодовується, та повернення валютної виручки від експорту зерна.

Несприятливі погодні умови, які цього сезону спостерігалися в усіх країнах Європи, стануть причиною здорожчання продуктів харчування в 2022-2023 роках. Наприклад, пікова ціна на часник в Україні буде спостерігатися вже на початку 2023 року, коли настане період тотальної залежності від його імпорту.

Сім’я фермерів із Донеччини рятувала себе та тварин від війни, адже лінія розмежування постійно наближалася, і часу на роздуми залишалось усе менше. Обрали Полтавщину, загугливши: «Де найкраще у Миргородському районі?».

Українське сільське господарство під час війни зазнало безліч трансформацій: зміна логістичних ланцюжків, переорієнтація структури посівів, скорочення обсягів виробництва та адаптація до нових умов ведення бізнесу. Водночас усі ці фактори впливають на посівну кампанію 2023 року та майбутнє агросектору.

У фермерському господарстві на Вінниччині висіяли гречку 1 липня. Загалом вирощують цю культуру вже протягом трьох років за особливою технологією — на поукісних площах. Такий підхід працює і дає прибуток.