Публікації

Введення заборони на імпорт окремих позицій української агропродукції загрожує зривом виконання вже підписаних із польською стороною контрактів на її постачання. Крім того, прийняте рішення створює вагомі перепони для транзитного потоку всіх товарних позицій, на імпорт яких накладено вето.

Війна внесла суттєві корективи у ягідний бізнес та змусила трансформуватися. Через обвал цін на заморожену продукцію, від експорту якої багато ягідників отримували дохід, довелося активізувати роботу за іншими напрямами. «Галицькі мармуляди» збільшили виробництво і продаж варення.

Небагатьом бізнесам пощастило продовжити роботу під час війни. І ще менше тих, кому вдалося зберегти довоєнні обороти і динаміку продажів. На Кременчуцькій овочевій фабриці нині сезон у розпалі, робота кипить. Тут активно вирощують розсаду для закритого і відкритого ґрунту, відвантажують у супермаркети товарні огірки й салати та чекають на дозрівання тепличних томатів.

До повномасштабного вторгнення спостерігався колосальний приріст дронів-обприскувачів на ринку послуг України в сільськогосподарській галузі — як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Світова тенденція також показує активний розвиток у технологічному плані.

Розбите та вирізане обладнання, зруйновані будівлі та десятки тонн вилитої на майданчики томатної пасти — такий вигляд мали виробничі потужності ГК «Агроф’южн» на Миколаївщині. Всі заводи за рік війни отримали значні пошкодження: в селі Шевченкове Північний завод вистояв 16 обстрілів, Східний завод у Снігурівці був 9 місяців у окупації. Про стан Південного виробничого майданчика в Голій Пристані на Херсонщині досі нічого не відомо.

У п'яти областях України через паводок підтоплено понад 21 тис. га сільськогосподарських угідь, що означає для аграріїв втрати на вже посіяних культурах та затримку посівної, адже подекуди в поля можна буде вийти в кращому випадку через три тижні. Сільгоспвиробники зазначають, що остаточно збитки рахуватимуть, коли вода спаде.

Руйнування пасік, скорочення виробництва, обмежена кочівля, неможливість експортувати солодкий продукт морем — це лише частина проблем, з якими зіштовхнулися пасічники та експортери меду з початку війни рф проти України.

Птахівниче господарство на Волині, де утримується стадо білих гусей у 5 тис. голів, мало запит від потенційних клієнтів, які готові були закупити 100 тис. тушок за раз. Але для цього необхідно організувати потрібну кількість птиці та її забій. Усі інші умови прості: випас та кормова база.

У новому сезоні в Україні планують запуститися понад 30 цукропереробних підприємств. Частина з них йдуть назустріч фермерам, які хочуть займатися цукровим буряком, та вже підписують форвардні контракти. Але неочікувано з’явився бар'єр у вигляді зупинки експорту українського цукру до однієї з найбільших країн-імпортерів цього продукту в ЄС.

Дмитрівську сільську територіальну громаду справедливо можна вважати аграрною, адже тут майже 75% площі займають землі сільськогосподарського призначення, що визначає основний напрям економічної діяльності громади — виробництво агропродукції.

Сергіївська пекарня на Полтавщині почала підготовку до Великодня заздалегідь. В асортименті цьогоріч стандартні паски з родзинками, цукатами, сирна, шоколадна, а також декілька новинок.

Загальна площа ягідних насаджень компанії «Агро Фрутіка Бишків» складає 124 га, де вирощують суницю садову, лохину, вишню та малину. Далі частина ягід направляється на переробку на підприємство «ГАЛФРОСТ». Ці дві компанії засновані ТОВ «Фрутіка», щоб забезпечувати повний цикл виробництва.

Горизонт планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.

Кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park має намір закласти на Житомирщині найбільшу в Європі плантацію технічних конопель.

Посівні площі під соняшником цього сезону прогнозуються на рівні 5-5,5 млн проти 6 млн у 2021 році. Хоча ще восени аграрії били на сполох щодо забезпечення якісним посівним матеріалом, дистриб’ютори та вітчизняні виробники постарались зробити все можливе, аби дефіциту не було.

Згідно з григоріанським календарем сьогодні католики святкують Великдень. А вже за тиждень це свято пануватиме в домі кожного християнина. Воно вважається найсвітлішим та найважливішим і пов’язане з Воскресінням Христовим. Традиційним атрибутом цього свята є великодній кошик.

Найбільше підприємство у Східній Європі з найбільшою лінією з виробництва насіння часнику до війни обробляло 150 га землі, наразі ця площа скоротилась до 30 га.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Повномасштабна російська агресія докорінно змінила стан справ у житті України. Зокрема, в економічному. Ключові галузі виробництва змушені відповідати на виклики сьогодення. Окрема увага і до агропромислового комплексу. Українські аграрії змушені працювати в дуже складних умовах. Їхня праця залежить від низки факторів, окрім безпекових: пальне, посівний матеріал, людський ресурс. Та є ще один нюанс, який відіграє надважливу роль у належній роботі українських сільгоспвиробників. Це доступність якісних запчастин.