Ускладнений імпорт: як напередодні посівної митниця може залишити аграріїв без добрив

28 лютого 2023, 06:50 10611

Незважаючи на зниження міжнародних цін на мінеральні добрива, в Україні виникла ситуація, коли через роботу Державної митної служби, яка завищує митну вартість товару, ціни на добрива ростуть. А штучно створена проблема з розмитненням сповільнює імпорт, що загрожує дефіцитом добрив саме в розпал сезону.

За підрахунками експертів, потреба аграрного ринку в азотних добривах складає понад 5 млн т, із яких переважна більшість — імпорт, адже сьогодні виробництвом добрив в Україні займається лише два заводи, які минулого року виробили близько 1 млн т. Тому українські сільгоспвиробники сьогодні залежні від імпортних добрив.

Водночас імпортери продукції повідомляють про проблеми з розмитненням. У компанії «Агрохімтехнолоджі», яка займається переважно імпортом добрив із Європи, підтверджують, що митниця вимагає підняти митну вартість на товар, незважаючи на наявність контракту та підтвердження ціни висновком «Дерзовнішінформу».

Андрій Приходько, директор ТОВ «Агрохімтехнолоджі»

Завищення митної вартості для нас — це більша кількість оплаченого ПДВ. Це вимагає більшої кількості фінансування (кредитування), яке на сьогодні дуже дороге (до 25% річних), що надалі впливає на собівартість продукції. Тож перш за все це вимивання оборотних коштів з агроринку напередодні посівної кампанії. Для компаній, що імпортують товар із митом, це пряме збільшення собівартості товару, яке відобразиться на ціні аграрія.

Генеральний директор «Белор Україна» Тарас Іващенко розповідає, що для їхньої компанії розмитнення добрив зайняло два тижні: тиждень відбувався відбір проб, а інший тиждень проводився аналіз. Причиною цього стала вимога митниці в проведенні аналізів з пошуку «‎російського сліду». 

propData.content.image
Тарас Іващенко, генеральний директор «Белор Україна»

Заявляють, що карбамід може бути російським, і його можна розмитнювати тільки після лабораторних аналізів, які виявлять, що він був вироблений не з російського газу. Але це нонсенс. Лабораторно це визначити неможливо. Жодного російського сліду в наших добривах немає.

Крім того, він підтверджує ситуацію, що митниця піднімає митні ціни на добрива для збільшення надходжень від сплати мита та ПДВ під час імпорту. При цьому не береться до уваги навіть економічна експертиза ДП «Укрпромзовнішекспертиза», яка підтверджує, що вказана в контракті ціна відповідає ринку. Відтак збільшення митної вартості та митних платежів автоматично відзначиться на цінах для сільгоспвиробників, адже вартість їх автоматично зростає.

Наприклад, щодо карбаміду непоодинокі випадки, коли Держмитслужба не погоджує митну декларацію за вартості нижче 745-805 $/т, тоді як імпортери в декларації вказували реальну вартість за основним методом згідно з ціною договору (контракту) 600-670 $/т. Відповідно, навіть при завищенні вартості з боку Держмитслужби на 100 $/т виникають додаткові витрати на сплату ПДВ 20% та ввізних мит до 6,5% на рівні 26,5 $/т. Аналогічна ситуація і щодо інших видів добрив. Зважаючи на зниження вартості добрив на світових ринках, ймовірно, що наступні партії карбаміду на кордоні України будуть коштувати близько 500-550 $/т. При розмитненні за завищеними цінами з боку Держмитслужби по 800 $/т витрати постачальників на митні платежі зростуть на 80 $/т, що в підсумку стануть додатковими витратами сільськогосподарських виробників.

Генеральний директор компанії «Агро-Регіон» Катерина Рибаченко зазначає, що за нинішніми цінами сільгоспвиробники не в змозі купувати добрива здебільшого через брак вільних коштів та мінусову ефективність зернових культур.

Вона розповідає, що по азотній групі аграрії сподівалися, що цього сезону завдяки появі імпортних альтернатив відчизняним добривам знизяться ціни на всю групу. І в разі, якщо в Україні почнуть дешевшати добрива відповідно до світових тенденцій, є надія, що хоч і зменшену норму, але агровиробники зможуть внести. 

За словами Катерини Рибаченко, по сульфатних добривах була затримка постачання законтрактованого трейдерами обсягу морем, тож на ринку спостерігався дефіцит, але зараз ситуація стабілізувалась. Від калійних добрив, через їх занадто дорогу вартість, агровиробники цієї весни масово відмовляються, як і від амофосу, який хоч і є в наявності, але економічно не рахується за поточних внутрішніх цін на зерно.

propData.content.image
Катерина Рибаченко, генеральний директор компанії «Агро-Регіон»

Через занизьку внутрішню ціну на зерно агровиробники в більшості регіонів другий рік поспіль масово змінюють весняний кроп-мікс на користь олійних культур, що на відміну від кукурудзи не вимагають великої кількості добрив. У дуже короткостроковій перспективі це нормальне рішення із серії «задля виживання», але в довгостроковій перспективі — зниження потенціалу родючості ґрунту, знищення технології та втрата місця на світових ринках зерна.

Керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук пояснює, що для держави імпорт добрив дає доходи від ПДВ та митних зборів, податок на прибуток, але коли ціна добрив стрімко падає, митниця не розуміє це падіння та завжди пропонує декларувати товар із більшою вартістю, що вже є в неї в базі. 

propData.content.image
Дмитро Гордейчук, керівник ІА «Інфоіндустрія»

Тобто митна вартість формується не за контрактною ціною, а за ціною митної бази. Саме цю дикість поки що не розуміє ЄС, і саме тому ще довго колеги аграрії з інших країн будуть казати, що наш ринок непрозорий і нам рано відкривати кордони.

Експерт додає, що завищення митної вартості банально збільшує саму вартість добрив, яка останні два роки й так «зашкалювала». Знову ж таки, будь-які перепони та затримки призводять до збоїв у агротехнологічних процесах, оскільки добрива можуть уже бути продані замовникам у регіонах, а сезон внесення вже починається.

Про те, що наразі гостро стоїть питання забезпечення аграріїв міндобривами під сезон-2023/2024, говорить і народний депутат України, секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

propData.content.image
Іван Чайківський, секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики

Ситуацію ускладнює те, що запаси добрив в Україні фактично вичерпані. Все, що завозиться, розкуповується з коліс. В кінцевому рахунку це обертається тим, що аграрій втрачає тричі: чекає довго, купує дорого і в недостатньому обсязі. З урахуванням того, що посівна-2023 буде проходити в безпрецедентно складних умовах і на тлі «космічних» цін, без державної підтримки агровиробникам буде важко розв’язати цей вузол викликів.

Тому, за його словами, одним із найдієвіших кроків у цій ситуації має стати відміна мита на імпорт добрив у країну. В іншому випадку високі ціни на добрива і нестача їх на ринку можуть призвести до серйозних зовнішньоекономічних наслідків — кардинального скорочення агроекспорту через зниження врожайності чи вимушений перегляд сівозміни агровиробниками.

За прогнозами УКАБ, стрімке скорочення внесення добрив має прямий вплив на зниження очікуваної врожайності, тож валовий збір зерна в 2023 році може зменшитися до 34 млн т, що на 37% нижче валового збору в 54 млн т зерна в 2022 році. Натомість, за умов зниження цін на добрива слідом за світовою динамікою та пришвидшення їх постачання напередодні весняної посівної кампанії 2023 року, можуть збільшитися можливості українських аграріїв щодо забезпечення закупівлі та внесення добрив на 30-60%.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua