Як працює проєктне підприємство МХП: технології BIM, креативність у деталях, і чому ШІ не замінить проєктувальників

Спроєктувати завод, щоб він став подією

Класичне запитання: якими проєктами ви пишаєтесь найбільше?

Руслан Лич: Це запитання ми чуємо часто. І хоча відповідь завжди багатогранна, одне можемо сказати точно: найбільшу гордість викликають ті об’єкти, які ми створювали «з нуля» — від ідеї до повноцінної інженерної системи.

Вінницька птахофабрика МХП, яка є чи не найбільшою в Європі, — один із наших флагманських проєктів. Стартувавши у 2011 році, він перетворився на масштабний виробничий кластер, який сьогодні об’єднує десятки підрозділів і понад 7000 працівників. Це не просто підприємство — це повноцінна інфраструктура замкнутого циклу, побудована за принципами сталого виробництва та з використанням найновітніших технологій.

На момент початку проєкту подібних рішень ще не реалізовували — масштаби були безпрецедентними. Коли ми обговорювали технічні параметри з постачальниками обладнання, враження від обсягів говорили самі за себе: інкубаторна станція на 1 мільйон курчат, виробничий майданчик із 38 пташниками, загальна довжина якого перевищує 1200 метрів.

Так і віднайшли нашу принципову перевагу: комплексне проєктування масштабних об’єктів, де передбачаємо кожен інженерний вузол і продумуємо кожну деталь.

Інший знаковий приклад — Катеринопільський елеватор. Його структура охоплює:

• комбікормовий завод;
• олієпресовий та олійноекстракційний цехи;
• сучасні резервуари та елеватори для зберігання зернових і олійних культур;
• цех виробництва протеїнового концентрату з соняшникового шроту;
• лабораторію контролю якості.

Кожен із цих об’єктів — це не просто цегла й сталь, а логістично та енергетично злагоджений механізм.

Ці об’єкти — не просто результат технічного проєктування. Це високотехнологічні інноваційні середовища, в яких втілено сотні інженерних рішень. Саме завдяки такому підходу проєкти МХП вирізняються навіть на тлі європейських. 

З чого все починається?

Руслан Лич: Проєктування — це стратегічна робота з довготривалою перспективою.

В основі початку кожного проєкту є бізнес-завдання та ідея створення нового об'єкта або виробничої системи. 

Команда «СПЕКТР»

Перший етап — це аналітична підготовка та необхідні техніко-економічні розрахунки, що закладають основу майбутнього технологічного процесу.

Наступний крок — наша команда спільно із замовником опрацьовує концептуальні рішення. Наприклад, якщо йдеться про проєкт птахофабрики, головний інженер ПКТІ «СПЕКТР» отримує попереднє технічне завдання і разом із технічним директором підприємства визначає ключові параметри й функціональну концепцію об’єкта (концептуальний план).

На цьому етапі ми створюємо технологічну схему виробництва. Спершу «вимальовуємо» завод на плані, виконуємо зонування території — визначаємо межі та площу майбутнього об’єкта. Далі працюємо над технічною частиною: розміщуємо обладнання, підводимо комунікації, переходимо до будівельної частини.

Це технічний чи креативний процес?

Руслан Лич: На промисловому об’єкті саме технології визначають правила й підходи. Водночас креативність залишається — у вигляді нестандартних інженерних рішень.

Наприклад, ми впровадили мобільні мотопомпи для пожежогасіння, розроблені разом з інститутом пожежної безпеки. Це компактні пересувні установки з підключеними шлангами, які дозволяють бригадам оперативно реагувати на загорання в будь-якій точці об’єкту — незалежно від відстані.

Подібних прикладів чимало. Один із них — пропозиція альтернативного рішення ще на етапі опрацювання завдання на проєктування, що дозволяє уникнути демонтажних робіт у майбутньому, скоротити капітальні витрати та зменшити строки реалізації проєкту. У кожному проєкті наша команда надає низку подібних технічних пропозицій, які суттєво підвищують ефективність реалізації.

Ніхто не очікує, що нове підприємство з’явиться уже завтра

Ваша команда сама вирішує, де і що має розташовуватись?

Руслан Лич: Ми працюємо у суворій відповідності до чинних нормативних вимог. 

Проєктування передбачає дотримання регламентованих санітарних і протипожежних відстаней між об’єктами різного функціонального призначення. 

Усі положення технічного завдання враховуються без винятків. Навіть параметри повітрообміну всередині підприємства — окреме інженерне завдання, оскільки напрямок і швидкість руху повітря між цехами також підпорядковуються нормативному регулюванню.

Скільки потрібно виїздів на об’єкт?

Руслан Лич: Кількість виїздів на об’єкт залежить від складності проєкту. Ми дотримуємося принципу поетапної та точної роботи: спочатку виконуємо обміри, далі — формуємо креслення, уточнюємо дані, вносимо коригування. Якщо виникають технічні запитання, обов’язково консультуємось із замовником і постачальниками обладнання. За потреби повторно виїжджаємо на об’єкт, проводимо додаткові обміри та актуалізуємо проєктні рішення.

З досвіду можу відокремити, що для простих об’єктів — наприклад, складу або адміністративно-побутового корпусу — зазвичай достатньо одного дня для виїзду на обміри і 2–3 дні для створення підоснови проєкту. У випадку більш комплексних завдань передбачається кілька виїздів і до двох тижнів для розробки повноцінної візуалізації.

Як довго створюється документація?

Руслан Лич: Це один із найдовших етапів, що може зайняти 7–10 місяців. Технологічно складні об’єкти розбиваються на стадії проєктування: ескізний проєкт, проєкт, робоча документація. 

Стадія «Проєкт» розробляється 1-3 місяці, стадія «Робоча документація» — 3-6 місяців. Тому створення проєктної документації — це послідовний процес, який вимагає знань, точності та швидкості прийняття рішень. 

На якому етапі ви завершуєте роботу?

Руслан Лич: Увесь процес реалізації проєкту передбачає постійну взаємодію з командою замовника. 

Кожне проєктне рішення, починаючи від геометрії будівель і завершуючи розміщенням обладнання та інженерних комунікацій, узгоджується із замовником на всіх етапах. 

Після затвердження проєктних рішень замовник визначає підрядні організації, а наші інженери переходять до авторського нагляду: регулярно відвідують об’єкт, контролюють відповідність будівельних робіт затвердженим проєктним рішенням, оперативно реагують на зміни у специфікації матеріалів або обладнання.

Таким чином, ПКТІ «СПЕКТР» забезпечує повний інженерний супровід — від формулювання ідеї до введення підприємства в експлуатацію.

Коли щось пішло інакше

Бувають завдання, які складно реалізувати?

Руслан Лич: У проєктуванні трапляються завдання, реалізація яких вимагає виходу за межі звичного досвіду. Подібні виклики — це не перешкода, а можливість для професійного зростання команди. Наприклад, під час роботи над олійноекстракційним заводом ми вперше зіткнулися з необхідністю оперативно зануритись у технологію виробництва, її специфіку — опрацювати всі виробничі етапи, деталізувати процеси, ухвалити ефективні інженерні рішення.

Ще складнішим виявився проєкт організації виробництва випічки (зокрема, донерів), який потребував абсолютно нового підходу та повного перегляду звичних методик. У подібних випадках ключова роль належить технологу: саме він структурує процес, формулює технічне завдання і визначає вектор проєктування.

Завдяки такій взаємодії ми не просто виконуємо поставлені завдання, а розширюємо свій досвід і створюємо системні цілісні рішення. 

У цьому і полягає наш сервіс — всебічні рішення й продумані деталі.

А як щодо модернізації? Як працюєте з цим?

Руслан Лич: Так, модернізація — це завжди адаптація з наявними обмеженнями. Наприклад, під час проєктування заводу з виробництва протеїнового концентрату ми стикнулися з обмеженнями щодо доступної площі для розміщення будівель. У відповідь на це команда змінила просторову конфігурацію підприємства — об'єкт було спроєктовано в нетиповому форматі, водночас із дотриманням усіх вимог чинного законодавства та будівельних норм.

Як ви визначаєте, що проєкт якісний?

Руслан Лич: Ознака якісно виконаного проєкту — відсутність технічних зауважень з боку замовника. Але справжнім показником ефективності є інше: коли наша команда не лише виконує завдання, а й ініціює десятки нестандартних інженерних рішень, які лягають в основу концепції та дають змогу реалізувати об’єкт швидше, простіше й економніше.

Наприклад?

Руслан Лич: На одному з об’єктів потрібно було встановити трансформатор, але на території не було відповідного місця. Ми переобладнали колишню актову залу на другому поверсі під повноцінну трансформаторну. Це рішення працює вже кілька років і є прикладом інженерної винахідливості.

Команда, яка створює проєкти

Руслан Лич: Для кожного проєкту головний інженер щоразу формує команду проєктувальників на чолі з головним інженером проєкту (ГІПом), які мають глибоке розуміння усіх процесів — від переробки м’яса та забою птиці до комбікормового виробництва. Після цього до роботи долучається ГІП, який координує проєктувальників:

• одні відповідають за розрахунок і проєктування металевих конструкцій;
• інші —за фундамент і підлогу;
• треті —за інженерні мережі й системи.

На етапах, що потребують вузькопрофільного технічного досвіду (зокрема, мікроклімат чи холодопостачання), ми залучаємо перевірених партнерів — фахівців, які мають глибоку спеціалізацію та практичний досвід у відповідних напрямах.

Команда «СПЕКТР»

Це фахівці з унікальними навичками?

Руслан Лич: Так, це справді фахівці з унікальними навичками. 

В Україні не існує навчальних програм, які б готували спеціалістів безпосередньо для проєктування птахофабрик або інших складних об’єктів харчової промисловості. 

Це вузькопрофільна сфера, що базується переважно на практичному досвіді та безперервному навчанні. 

Наша команда накопичує досвід роками — на реальних об’єктах, у співпраці з технологами, виробничниками та постачальниками обладнання. Завдяки цьому ми досконало розуміємо специфіку проєктування птахофабрик, м’ясопереробних заводів, олійноекстракційних і олієпресових підприємств, млинів, ковбасних та молочних цехів.

Новітні технології в роботі

Руслан Лич: Сьогодні понад 70% наших проєктів виконуються у форматі 3D завдяки використанню BIM-технологій. Роботу з даним напрямом ми розпочали кілька років тому. Спершу створювали 3D-моделювання металевих конструкцій елеваторів і візуалізації технологічного обладнання. Такий підхід дозволив наочно демонструвати замовнику майбутній об’єкт ще до початку будівництва.

Наразі практично всі розділи проєкту реалізуються в Autodesk Revit: від технологічних рішень до розміщення та підключення обладнання — усе моделюється у 3D. Замовники високо оцінюють можливість бачити своє підприємство як цілісну візуалізовану систему з можливістю детального огляду кожного вузла та зони.

Сьогодні вся команда вже опанувала 3D-моделювання. Кожен фахівець відповідає за свій напрям роботи, а спеціальний BIM-менеджер об’єднує моделі в єдину візуалізацію.

BIM (Building Information Modeling) дозволяє створити точну цифрову модель об’єкта ще до початку будівництва. Цей підхід дозволяє не лише уникнути технічних помилок, а й мислити масштабно — будувати не об’єкти, а системи, які трансформують логіку виробництва.

Ще один крок — 3D-сканування

Руслан Лич: Найближчим часом ми плануємо самостійно впровадити в роботу технологію 3D-сканування. Під час одного з останніх проєктів ми вже мали досвід роботи з цією технологією: було залучено фахівців для аерофотозйомки з дрона, а також проведено сканування внутрішніх виробничих приміщень і комунікацій. Після обробки отриманих даних у спеціалізованому програмному забезпеченні наші інженери створили точну цифрову модель об’єкта з урахуванням усіх геометричних параметрів.

У чому перевага?

Руслан Лич: У традиційному підході обміри виконувались вручну — звичайною рулеткою. 

Це займало більше часу й неминуче супроводжувалося похибками. 3D-сканування дозволяє значно прискорити процес, забезпечити високу точність вимірювань і створити цифрову копію об’єкта, що є надійною основою для подальшого проєктування — особливо в межах реконструкцій та модернізацій.

А як щодо штучного інтелекту?

Руслан Лич: У сфері промислового проєктування наразі ще зарано говорити про повномасштабне впровадження ШІ. Його інтеграція швидше відбувається в житловому будівництві, де простіше уніфікувати інженерні рішення.

Натомість промислові об’єкти вимагають індивідуального підходу, глибокого аналізу та професійного досвіду проєктувальників, що поки не піддається автоматизації в повному обсязі. Водночас окремі інструменти на базі ШІ можуть застосовуватись точково. Наприклад, перспективним є використання окулярів-сканерів, які фіксують просторові параметри об’єкта та дають змогу створювати креслення в режимі реального часу.

Як бачите розвиток ПКТІ «СПЕКТР» у майбутньому?

Руслан Лич: Хоча ми поступово розширюємо свою присутність на міжнародному ринку, стратегічний фокус «СПЕКТР» залишається в Україні. Ми свідомо концентруємо зусилля на розвитку саме українських проєктів — з метою створення якісної, технологічної та стійкої інженерної інфраструктури всередині країни.

Наш підхід — це не просто розробка проєктів, а впровадження високих стандартів на кожному етапі: від концепції до реалізації. Ми прагнемо, щоб українські об’єкти відповідали найкращим світовим практикам — за ефективністю, функціональністю та довговічністю.

Маючи великий практичний досвід, ми беремо на себе відповідальність не лише за впровадження інновацій, а й за формування інженерної культури нового рівня. Наша мета — щоб проєкти в Україні були не «не гірші», а кращі за міжнародні. І ми впевнені: з таким підходом українська інфраструктура здатна стати прикладом для всієї Східної Європи.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua