Логістика та нестабільність — головні виклики українського агропродовольчого експорту. Це змушує бізнес інвестувати у закордонні склади, експортувати технології, капітал і організовувати переробку ближче до кінцевого споживача.
На цьому акцентували увагу учасники XVI Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).
Водночас віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка додає, що український експорт трансформується від простого продажу сировини до створення продукції з доданою вартістю та розбудови довгострокової присутності на ключових ринках.
Нижче — топ-5 нотаток з конференції.
Навіть із квотами, ці правила є вигіднішими за повну нерегульовану свободу, яка породжує політичний спротив і невизначеність на європейському ринку. Відповідність стандартам відкриває доступ до 450 мільйонів платоспроможних споживачів.
Український агросектор активно впроваджує сталі практики (біоконтроль, точне землеробство, диференційоване внесення добрив) не лише для відповідності вимогам ЄС, а й для підвищення власної ефективності та рентабельності. Вимушено стали лідерами у деяких технологіях, наприклад, у використанні агродронів, випереджаючи в цьому європейські країни.
З одного боку, приватний капітал активно спрямовується у переробку та технології для створення доданої вартості. З іншого — існує гостра потреба у масштабних державних і міжнародних інвестиціях у такі сфери як зрошення та кліматичне фінансування, де приватний сектор самостійно не впорається.
Українські агровиробники демонструють високу адаптивність, впроваджуючи диференційовані підходи до землеробства залежно від регіону та кліматичних умов (no-till, вертикальний обробіток). Ця гнучкість, разом із диверсифікацією ринків збуту (повернення на ринки Африки, інтерес до Азії та США), є запорукою стійкості бізнесу в умовах війни та ринкової невизначеності.
Адаптація до стандартів Європейського Союзу в частині безпечності продукції, пестицидів і добробуту тварин — обов'язковий та безальтернативний етап на шляху до членства. Позиція України полягає не в тому, щоб вимагати винятків, а в тому, щоб максимально ефективно впровадити ці норми через перехідні періоди. Щодо Common Agricultural Policy, то тут більше простору для маневрів — Україна шукатиме своє місце в цій системі з урахуванням того, що в ЄС ці стандарти є предметом дискусій.
AgroPortal.ua за матеріалами UCABevent