Україна із виробництвом 1,8 млн т формує лише 1% загальносвітового виробництва цукру. Тож усі розмови та побоювання щодо України, особливо з боку ЄС, викликають і запитання, і повагу до галузі, адже, незважаючи на невеликі обсяги, ми можемо активно конкурувати на міжнародних ринках.
Ринок стискається: аналітики прогнозують зростання цін на цукор
01 вересня 2025, 06:09 8234
З початком осені в Україні стартує новий сезон цукроваріння. Свою роботу розпочнуть 27 заводів, що планують виробити 1,5 млн т цукру. Основне завдання галузі — розробка експортної стратегії. Адже минулий сезон цукроваріння відзначився переорієнтацією експортних потоків з ринку ЄС на світовий ринок.
Світове виробництво цукру знаходиться на рівні 176-181 млн т. Близько 80% займає цукор з тростини, і лише 20% — буряковий. Торговельне співвідношення трохи інше: цукор-сирець займає 60% ринку, а білий — 40%. Це свідчить про те, що деякі країни, наприклад, Бразилія, експортують не лише цукор-сирець, а й перероблений продукт.
Велика повага до маленького виробника
Україна входить до десятки найбільших виробників цукру з буряків, посідаючи орієнтовно 7-ме місце за обсягами продукції. Нас випереджають росія, США, Німеччина, Франція, Туреччина, Єгипет. Це країни, які формують так званий бурякоцукровий пояс.
Голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська розповіла під час агрономічного тренінгу «Цукрові буряки: сучасні виклики та ефективні рішення», що світовий 2024-2025 МР виробництва цукру добігає кінця 30 вересня, виробництво прогнозується на рівні 181 млн т. 25% цього обсягу забезпечує Бразилія, така тенденція спостерігалася минулі сезони й збережеться надалі.
Серед світових виробників цукру (як із буряку, так і з тростини) Україна посідає 20-те місце і входить до топ-15 країн-експортерів.
Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
Українські реалії
Протягом останніх п'яти років площі під цукровим буряком в Україні були стабільними, на рівні 220 тис. га. Цього року спостерігається суттєве скорочення — до 198 тис. га, що на 22% менше проти попереднього.
Лідерами з вирощування буряку залишаються традиційні регіони: Вінниччина, Хмельниччина, Тернопільщина та Полтавщина.
З 1 вересня запускаються 27 заводів, це на два менше, ніж минулого року.
Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
Потенціал галузі — 33 цукрових заводи. Але питання: чи вони реально повернуться до роботи? Європейські колеги вважають, що відновлювати цукровий завод після двох сезонів бездіяльності недоцільно. Але в українських реаліях є приклади відновлення і після більш тривалого простою.
Аналітики прогнозують виробництво близько 1,5 млн т цукру в Україні. Це менше на 300 тис. т порівняно з минулим сезоном, але цей обсяг перекриває внутрішнє споживання цукру, що з 2022 року оцінюється на рівні 900 тис. т.
Експортний потенціал цукрової галузі
За такого внутрішнього споживання галузь здатна сформувати значний експортний потенціал на 2025/2026 МР — 500-600 тис. т. Саме цей обсяг потрібно вивезти на ринки третіх країн.
Згідно з оцінками аналітиків асоціації «Укрцукор», експорт цукру в сезоні 2024/2025 МР прогнозовано складе 580 тис. т. Це близько 32% від виробленого в країні цукру аналогічно до сезону 2022/2023 МР. Ймовірно, своє 10-те місце в списку провідних експортерів Україна втратить, але у топ-15 світових експортерів все ж залишиться.
Динаміка експорту зростала з 2022 року, досягнувши рекордних 38% від виробленої продукції в 2023/2024 МР, тоді як раніше (2020-2021 МР) за кордон було вивезено лише 6% від виробленого обсягу, а в 2021-2022 МР— лише 3%.
Альтернатива ЄС
Ріст експорту був пов'язаний з відкриттям логістично зручного і преміального ринку ЄС.
«Ми успішно скористалися цією опцією. Із введенням обмежень у вигляді квот і виробники, і експортери вимушені були переключитися на інші країни. Тож поточний сезон характеризується переорієнтацією потоків з ринку ЄС на світовий ринок», — зазначила очільниця асоціації.
Так, якщо попереднього сезону ринок ЄС займав 77% (533 тис. т з 692 тис. т) українського експорту, то в сезоні 2024/2025 МР лише 17% спрямовані до унії.
Альтернативними напрямками для українського цукру стали країни Близького Сходу, Африки. Є й досить екзотичні — наприклад, Шрі-Ланка. Попри те, що вона так далеко від України і так близько до Індії, що є потужним виробником цукру, світова кон'юнктура сприяла продажам до Шрі-Ланки.
Привід для гордості
Отже, українські експортери цукру продовжують відкривати нові торговельні напрямки.
Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
Ринок ЄС для нас обмежується. Очікуємо рішення про те, якою саме буде квота для українського цукру. Проте, навіть якщо вона зросте, як обіцяють, з 20 тис. т до 100 тис. т, це не той обсяг, що задовольнить галузь із потенціалом у 500-600 тис. т. Тому зараз ми в процесі вироблення експортної стратегії.
Бо успіх на досить екзотичних ринках, таких як Шрі-Ланка чи країнах Африки, може бути ситуативним, і наступного року попиту з боку цих країн не буде. Тож потрібно чітко зрозуміти свої ринки.
«Найбільш бажаним для нас є європейський ринок, він зручний логістично, доступний для будь-якого транспорту. Це преміальний, і це дефіцитний ринок, що б там не стверджували європейські виробники. Імпорт до ЄС складає в середньому 1,5 млн т. Треба докласти всіх зусиль, щоб частка українського цукру в цьому обсязі збільшувалася», — наголосила експертка.
Крім України, країни ЄС закуповують цукор з Маврикію, Колумбії, Есватіні, Великої Британії.
Північні Балкани
Другим пріоритетним напрямком для вітчизняного цукру можуть стати країни ЦЕФТА, які розташовані в Європі, але не є членами ЄС, як-то: Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Молдова, Боснія та Герцеговина.
Так, уже два роки поспіль у переліку основних напрямків для експорту українського цукру є Північна Македонія, чому сприяла Угода про безмитну торгівлю. Загалом же потенціал експорту цукру до країн ЦЕФТА становить 500 тис. т.
Також стратегічними напрямками є країни Близького Сходу (Ліван, Ізраїль, Сирія) та країни Північної Африки (Лівія, Мавританія) — дефіцитні ринки, логістично зручні з відправленнями по Чорному морю.
Незважаючи на високе мито, український цукор активно йшов до Туреччини, що була хабом, через який він прямував до Сирії та Іраку.
Яна Кавушевська, голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор»
Через подорожчання та ускладнення логістики малоймовірним є повернення України на свої традиційні ринки Середньої Азії. До 2014 року практично половина вітчизняного цукру реалізувалася в Узбекистані, Таджикистані. Зараз перша з 2019 року партія українського цукру прямує до Узбекистану, але це ситуативне відправлення.
У потрібний час і в певній точці світу
Наступного маркетингового року на ринку цукру буде профіцит до 5 млн т. Водночас світові запаси знаходяться на 9-річному мінімумі. Проте, згідно даних World Market Prices, ціни на цукор навіть в урожайні роки залишались досить високими, деколи навіть зростаючи. Це свідчить, що, крім обсягів виробництва, важлива також доступність цукру в певній точці світу, в певний конкретний момент. Цим і можуть скористатися українські цукровики, маючи вдалу географію та різний час старту сезону.
«Індія та Бразилія запускають виробництво пізніше. Європейський бурякоцукровий пояс буде розпочинати виробництво зараз. Тобто на ціну впливає також розподіл цукру протягом певного часу по світу», — пояснила експертка.
Біржові тренди свідчать про те, що ринок стискається, і більшість аналітиків схиляються до того, що ціна на білий цукор у першому кварталі 2026 року зростатиме. Можливо, зростання розпочнеться вже в грудні.
Підґрунтям таких прогнозів є вихід із тендерами на закупівлю цукру таких «неочікуваних» країн як Пакистан, який сам є великим виробником цукру. Бангладеш планує закупити 0,5 млн т цукру. Азербайджан, який зазвичай купував цукор у росії, також вийшов із тендером на 85 тис. т.
Це можуть бути політичні рішення, прагнення диверсифікації, що сприятимуть укріпленню ціни, а отже й розвитку української бурякоцукрової галузі.
Солодкі перспективи
На тлі тенденцій здорового харчування і пропаганди їжі без цукру останній звіт Міжнародної організації економічного розвитку (OECD — Organisation for Economic Co-operation and Development) говорить про те, що споживання цукру все ж зростатиме і досягне 202 млн т в 2034 році. Це пов'язано зі збільшенням чисельності та доходів населення. Основними рушіями зростання світового споживання цукру будуть країни Азії й Африки. Втім, незважаючи на суттєвий ріст споживання цукру в цих країнах, за 10 років там він все одно буде нижчим за середньосвітові показники.
В Африці прогнозоване споживання складе 15,6 кг на людину на рік, в Азії — 21,2 кг. Це все одно менше, ніж фактичне споживання в Україні зараз — 27,5 кг.
Китай, Японія історично споживають мало цукру (до 10 кг на рік на людину), тож навіть якщо населення там зросте, це несуттєво позначиться на споживанні цукру в світі.
«Попит на цукор залишатиметься помірним і стабільним. Через зміну споживчих уподобань у розвинутих країнах не буде ні зростання, ні падіння», — прогнозують в асоціації «Укрцукор».
Основні тренди згідно звіту OECD:
- Тростина збереже своє провідне становище, 85% загального виробництва припадатиме на продукцію з цукрової тростини. Бразилія зміцнить свої позиції завдяки розширенню плантацій.
- На цукровий ринок і надалі впливатиме виробництво біоетанолу з цукрових культур.
- Європейський Союз залишиться лідером із виробництва цукрових буряків, однак конкуренція з іншими культурами за використання сільськогосподарських земель посилиться. Через скорочення використання ЗЗР зростають ризики поширення хвороб, що обмежуватиме обсяги виробництва цукрових буряків.
«Сподіваємося, що до 2034 року Україна вже буде частиною Європейського Союзу, і український ринок цукру буде імплементований в європейський. Відповідно, ми будемо конкурентними на цьому ринку, а галузь зможе зберегти обсяги», — підсумувала Яна Кавушевська.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
