Озимий ріпак має рентабельність 76%, ярий — 43%, проте це все ж більше, ніж кукурудза чи інші культури. Крім того, ріпак має вагому перевагу — дозволяє швидко отримати кошти, і ціна на нього стабільна. Тому аграрії й обирають цю культуру попри всі наявні ризики.
«У сезоні 2022/2023 сіяли озимий ріпак. Зима була м'яка, тож отримали гарний врожай. Минулої осені посіяли пізно, на власний ризик, оскільки дощів не було. Вирішили все ж 100 га засіяти, хоча раніше виділяли під озимий ріпак по 200-250 га. На жаль, морози вдарили, і він пропав. Замість нього посіяли ярий ріпак, і так робимо щороку», — розповідає AgroPortal.ua керівник ПП «Імені Калашника» (Полтавська область) Іван Степаненко.
Загалом у полтавському господарстві цього року засіяли близько 300 га ярого ріпаку.
«Морози були, але рослини їх витримали, вже відійшли. Тепер ми проводимо обробку гербіцидом», — зазначає він.
Посів усіх ярих культур провели рано, поки була волога. Всі операції завершили до 1 травня.
«Пройшов дощ, тепло — все пішло в ріст. Заходили в поле — трохи навіть мокрувато. І найближчими днями за прогнозом будуть дощі. Це добре, а зараз треба проводити обприскування, щоб прибрати бур'яни — і нехай собі росте з Богом», — каже Іван Степаненко.
У серпні, якщо будуть дощі, в ПП «Імені Калашника» знову сіятимуть озимий ріпак. Адже він має кращу рентабельність і більшу врожайність — до 3,5 т/га — проти ярого, який дає 2-2,5 т/га.
«За результатами минулого сезону рентабельність озимого ріпаку склала 76%, а ярого — 43%, але це все одно набагато більше, ніж рентабельність кукурудзи та пшениці. До того ж кукурудзу потрібно сушити, а ріпак — зібрав, передискував, озимину посіяв — продав урожай. Ріпак — перша культура, на яку завжди є ціна. Якщо потрібні гроші, а ціни на пшеницю чи кукурудзу невисокі, то продаємо ріпак. Ціна на нього практично не змінюється протягом сезону», — пояснює аграрій.
У сівозміні господарства — соняшник, кукурудза, ячмінь, ріпак, горох. До 20% площ виділяють під соняшник. Займаються також тваринництвом (ВРХ і свині), тому потрібні фуражне зерно та солома.
Підприємство має власні склади, адже Іван Степаненко зазначає, що співпраця з елеваторами невигідна: «Лише свої склади, на елеватор нічого не возимо, бо будемо ще й винні».
Кредити ПП «Імені Калашника» бере лише на ЗЗР і техніку, хоча банки охоче пропонують позики надійному господарству.
«У нас мінімальний портфель кредитів. Комора — це мій депозит, у разі потреби завжди можу продати зерно. Так, ціна може бути і нижчою, але так само і гроші в банку можуть пропасти», — коментує керівник підприємства.
За чинним законом господарство може забронювати 39 осіб. Це всі ті, хто потрібен, — і водії, і техніки. Однак, за словами Івана Степаненка, бракує ще 3-4 працівників.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Запровадження 10% експортного мита змінило структуру використання сої та ріпаку в Україні у 2025/26 МР: експорт сировини скоротився, натомість переробка всередині країни й експорт олії та шроту зросли до рекордних рівнів.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

У Рені Одеської області обвалилися конструкції складу із зерном. Під завалами опинилися дві працівниці підприємства, одна з них померла в лікарні.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.