Перші гроші та стабільна ціна. Чому аграрії залежні від ріпаку

Ранні гроші, краща рентабельність, більша врожайність

У серпні, якщо будуть дощі, в ПП «Імені Калашника» знову сіятимуть озимий ріпак. Адже він має кращу рентабельність і більшу врожайність — до 3,5 т/га — проти ярого, який дає 2-2,5 т/га. 

«За результатами минулого сезону рентабельність озимого ріпаку склала 76%, а ярого — 43%, але це все одно набагато більше, ніж рентабельність кукурудзи та пшениці. До того ж кукурудзу потрібно сушити, а ріпак — зібрав, передискував, озимину посіяв — продав урожай. Ріпак — перша культура, на яку завжди є ціна. Якщо потрібні гроші, а ціни на пшеницю чи кукурудзу невисокі, то продаємо ріпак. Ціна на нього практично не змінюється протягом сезону», — пояснює аграрій.  

У сівозміні господарства — соняшник, кукурудза, ячмінь, ріпак, горох. До 20% площ виділяють під соняшник. Займаються також тваринництвом (ВРХ і свині), тому потрібні фуражне зерно та солома. 

Кращий депозит — це комора

Підприємство має власні склади, адже Іван Степаненко зазначає, що співпраця з елеваторами невигідна: «Лише свої склади, на елеватор нічого не возимо, бо будемо ще й винні».

Кредити ПП «Імені Калашника» бере лише на ЗЗР і техніку, хоча банки охоче пропонують позики надійному господарству.

«У нас мінімальний портфель кредитів. Комора — це мій депозит, у разі потреби завжди можу продати зерно. Так, ціна може бути і нижчою, але так само і гроші в банку можуть пропасти», — коментує керівник підприємства. 

За чинним законом господарство може забронювати 39 осіб. Це всі ті, хто потрібен, — і водії, і техніки. Однак, за словами Івана Степаненка, бракує ще 3-4 працівників. 

Світлана Цибульська, AgroPortal.ua