«Безкапотне» фінансування та Дія в агросекторі: на які цифрові технології орієнтуватися аграрію

Раніше склався стереотип, що впровадження будь-чого нового — це затратно, складно та довго. Сьогодні диджиталізація виробництва — це більше необхідність не лише для великого бізнеса, але і для малого та середнього. За даними досліджень засновника компаній ІtUa та SAPRIT Андрія Смаля, CRM-системи (системи управління взаємовідносинами з клієнтами) впроваджують 50-60% представників великого бізнесу, 30-40% — середнього та 10% — малого.

«Такі дані, я вважаю, ми маємо не через обсяги бізнесу, а через розуміння того, що не така вже й велика ціна за ці інструменти, як цінність саме автоматизації та диджиталізації процесів, які набагато спрощують роботу», — пояснює Андрій Смаль.

Штучний інтелект (ШІ) — це велика екосистема, на якій створюються агенти, що є повним відображенням здібностей, навиків того чи іншого індивідууму. І якщо потрібно щось зробити за допомогою ШІ, то беруться процеси тієї чи іншої людини, наприклад, агронома, і система відображає його дії.

Кажуть, що ШІ може вкрасти дані, тому що вони використовуються публічними системами. Але можна сформувати власну модель на окремому сервері, й вона не буде передавати ту чи іншу інформацію в публічний простір, каже фахівець. Щодо того, чи може ШІ щось зробити незаплановано, то ризик практично нульовий, адже система працює чітко за інструкцією.

«До нас аграрії звертаються самостійно щодо ШІ, оскільки дізнаються, що можливо зекономити свій час на 80%. І якраз агрономи та власники бізнесу є ініціаторами того, щоб ми їм допомогли. Абсолютно всі компанії, з якими ми спілкувалися, дивляться в бік автопілоту, будь-яких систем. Хочуть, аби не людина вирішувала, що зробити, а алгоритми, закладені в системі штучного інтелекту», — розповідає Денис Купраш.

Сьогодні компанії розуміють, що без інтеграції диджитал-рішень не буде майбутнього, швидкого розвитку галузі. Але виникають певні проблеми: аби навчити систему ШІ приймати рішення замість людини, потрібно дати їй вірну базу знань.

Усі дані, які збиралися шляхом застосування систем точного землеробства, використовувалися аграріями на 70%. Із появою ШІ відсоток знизився до 30%. Агрохолдинги аналізують дані дуже прискіпливо, адже вони відносні, їм на 100% довіряти не можна.

У межах місії в компанії FRENDT розробили продукт, який дозволяє надавати найточніші цифрові дані опадів у кордонах поля. Середнє поле в Україні сягає 60-80 га, і в розрізі конкретної ділянки потрібно дізнатися кількість опадів. Мета — управління кожним гектаром поля, а у майбутньому — відкриття потенціалу кожної рослини, і це станеться вже за 3-5 років.

Зазвичай агробізнесу складно зрозуміти, як правильно розподілити товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) у межах поля, а логіка проста — не завжди висока врожайність дорівнює високому валовому прибутку за диференціації та чистому прибутку. Інколи ті поля, де висока врожайність, потребують більших затрат, але при цьому отримується менший дохід. Тому завдання кожного аграрія — знайти та вирахувати у межах поля чистий прибуток шляхом ефективного розподілу ТМЦ. Щоб це зробити, слід накопичувати дані: про вологу (як вона розподілилася в межах поля), щоб надалі правильно прийняти рішення, про добрива (які обрати), про ЗЗР (яку систему захисту використати). Це кардинально змінює мислення агровиробника.

Найбільша проблема за використання точних систем — це відсутність бажання фермера змінюватися. Багато аграріїв не дивляться в бік інновацій, не розуміють, що це дійсно рятувальне коло в певній ситуації. Адже саме інновації трансформують бізнес і оптимізують витрати.

Зовнішні бар'єри, які гальмують впровадження технологій, — це повітряні тривоги, адже багато рішень не працюють через відсутність супутникової корекції та RTK-корекції. Україна — найбільший володар RTK-мережі, понад 150 базових станцій. А зараз стикається з проблемою запустити метеорадар.

«За аналітичними даними, у світі Україна сьогодні входить до топ-5 країн за швидкістю впровадження диджиталізації в агросекторі. У мене є мрія, щоб Україна, яка зараз продає портал Дія як продукт диджиталізації від держави, також могла продавати продукт диджиталізації агросектору. Цей продукт точно куплять країни Африки. І вони до нас уже поступово звертаються, тому африканський агросектор зможе диджиталізуватися. Їм потрібна технологія, а у нас є технологія семи рівнів точного землеробства», — пояснює Богдан Круглик.

Точне землеробство — це не про оптимізацію людей, а про ефективність і раціональність. Наприклад, в Америці на 1 тис. га працює 3-4 людини, а в Україні — 9-12. Тож як малий агробізнес в Україні зможе вижити без інновацій?

У сервісі WEAGRO дослідили, що на ринку немає цікавих швидких фінансових рішень. Компанії, які оцифровують виробничі процеси та працюють з інноваціями, потребують відповідних онлайн-сервісів, аби можна було швидко та якісно отримати необхідні послуги, розповідає акціонер сервісу WEAGRO Ярослав Смакота. Саме тому фахівці розробили цифровий продукт, послугу якого фермер може купити за лічені години, без надання купи документів, у розстрочку. Даний продукт зайшов на ринок, і наразі розробники навчають компанії користуватися ним.

За словами Ярослава Смакоти, у наступні 5 років буде повністю «безкапотне» фінансування — без документів, усе буде в електронному вигляді. За певну послугу клієнт зможе заплатити передоплату, взяти розстрочку онлайн і отримати відповідним чином підтверджені документи.

«Клієнт не буде підписувати контракти, договори, отримувати сотні дзвінків від банку. Нова система для клієнта буде легкою, швидкою та доступною», — зауважує експерт.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua