Останні весняні заморозки найбільше шкоди завдали посівам уже квітучого ріпаку. В соцмережах ширилися відео, де аграрії просто переорюють площі, перебиваючи ріпак на сидерати. Тож ранніх грошей, на які розраховували сільгоспвиробники від збуту цієї культури, не буде.
У ПСП «Лукʼянівка» Білоцерківського району Київщини змушені були переорати 40 га ріпаку. 20 га залишили експериментального — мають надію, що вдасться його «витягнути». Також залишили 40 га ріпаку на іншій ділянці.
«Там мороз не так пошкодив посіви, але ріпак поганий, будемо тягти до кінця, адже затрати понесені величезні. Загалом із ріпаком біда по всій Київщині», — зазначає керівник підприємства Роман Смоліженко.
Господарство має в обробітку 1350 га, вирощують кукурудзу соняшник, сою, озиму пшеницю, цукровий буряк і ріпак. Пошкоджені посіви ріпаку Роман Смоліженко планує пересівати кукурудзою.
У СК «Долина Плюс» (Київська область, Обухівський район) ріпак посіяли на 220 га й цього року передискували, посіявши кукурудзу.
«Ріпак погано зійшов через посуху. До вересня мав би зійти, а на кінець вересня — кущитися. Але лише наприкінці вересня почали з'являтися сходи, тобто більше місяця насіння просто лежало в сухій землі. Рослини були малими й слабкими, потім почалися заморозки, а ріпак дуже чутливий до них. Тому змушені були передискувати й засіяли кукурудзою», — прокоментували в СК «Долина Плюс».
У більшості сусідніх господарств ситуація подібна. Проте на майбутнє відмовлятися від ріпаку аграрії не планують, адже це прибуткова культура, яка дає ранні гроші.
Деякі господарства восени відмовилися від посіву ріпаку через занадто сухий ґрунт. Так, наприклад, цього сезону в ФГ «Сушки» на Полтавщині цю культуру не вирощують, хоча раніше вона постійно була у сівозміні й давала високий урожай.
«Минулого року була посуха, і ми ріпак не посіяли, а в тих господарствах, де він був, усе померзло — поля переорюють. Цей рік Україна буде без ріпаку», — пояснює фермер Сергій Сушко.
Аграрії Полтавщини, які не мають у сівозміні ріпаку, зазначають, що заморозки пошкодили також посіви інших культур. Зокрема, у ФОП Григорій Таран найбільших збитків зазнала кукурудза — приблизно 40% посівів було пошкоджено.
«Пошкодження культури видимі, але рослини вже почали відновлюватися», — розповідає керівник підприємства Арсен Таран.
Попри значний рівень ушкодження, Арсен Юрійович переконаний, що серйозного впливу на врожайність не буде. У господарстві також вирішили не застосовувати жодних додаткових заходів із підтримки рослин, упевнившись, що кукурудза зможе самостійно вийти зі стресу.
«Ми не втручаємось і нічого не додаємо. Вважаємо, що рослина впорається, адже ситуація некритична», — зазначає аграрій.
Натомість голова ФГ «Біос» Ігор Ященко повідомив про пошкодження пшениці: «Заморозки вдарили по пшениці, проте, на мою думку, рослина зможе відновитися».
Втім, Ігор Ященко менш оптимістичний у питаннях урожайності. За його оцінками, врожай пшениці може зменшитися на 20-25%.
Від заморозків постраждали посіви і у південних областях. Зокрема, на Миколаївщині на полях ФГ «Синюха» підморозило горох, також місцями пошкоджена зелена маса пшениці та ячменю.
За словами керівника фермерського господарства Віталія Кабака, для виведення рослин зі стресу використовували Фульвігрін Антистрес із амінокислотами та додатково підживлюють мікродобривами.
Світлана Цибульська, Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Зберігати біорізноманіття, підтримувати природні екосистеми та водночас вирощувати виноград — такий підхід до господарювання впроваджує співвласник виноробні на Миколаївщині, голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов. Регенеративні практики тут поєднують із відновленням виноградарства на розмінованих землях.

Німецька компанія Verbio, один із провідних виробників біодизеля в країні, відкрила завод із виробництва хімікатів на основі ріпаку в місті Біттерфельд. Інвестиції у проєкт становили €100 млн.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

На Київщині аграрії обмолотили 33,4% прогнозованої площі кукурудзи на зерно. Збирання соняшнику, сої та інших олійних культур також наближається до завершення.

Коли в сівозміні переважають культури, які уражуються спільними хворобами, контролювати склеротиніоз стає складніше. За ураження посівів цієї хворобою втрати майбутнього врожаю можуть сягати до 80%.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

У насіннєвому господарстві на Миколаївщині зібрали перший пробний урожай бавовнику української селекції. Сорт Незламний достиг на початку жовтня, тоді як два грецькі гібриди потребують ще щонайменше місяця.

Вісім фермерських господарств Полтавщини станом на кінець вересня отримали компенсацію витрат на дизельне пальне на загальну суму 1,5 млн грн.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.
