Експортери шукають нові ринки збуту для молочної продукції
Африканський хаб: які можливості для українського експорту
24 червня 2025, 05:58 452
Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.
Між країнами розглядають сім проєктів угод щодо подальшої співпраці. З боку України пріоритетним є зняття обмежень, зокрема, на експорт пшениці, а також м'яса птиці, продуктів переробки, продукції з доданою вартістю. У ПАР вирощують кукурудзу, й обсяги вдвічі менші, ніж в Україні. Тож це також перспективна сфера для зростання, адже країна виробляє близько 2 млн т кормів. Водночас Україна зацікавлена в південноафриканському досвіді скотарства, оскільки ПАР є лідером з виробництва м'яса в регіоні, а також в імпорті високоякісних горіхів, зокрема макадамії, та фруктів.
Співпраця з африканськими країнами — стратегічний пріоритет
Заступниця міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко розповіла під час зустрічі Trend&Hedge Club, що співпраця з Південною Африкою та іншими африканськими країнами — це один зі стратегічних пріоритетів уряду України.
«Одне із завдань Міністерства аграрної політики та продовольства — створення платформи для налагодження контактів з південноафриканськими компаніями», — зазначила вона.
Наразі обговорюється переважно експорт сировини з України та подальші кроки щодо продуктів переробки.
ПАР є промислово-сільськогосподарською країною, найбільш економічно розвиненою в Африці, проте варто пам'ятати, що іноземний капітал займає суттєву частку в її економіці, наголосила Оксана Осьмачко. Потужна позиція Південної Африки на світовому ринку визначається багатством надр.
Дедалі більша стратегічна важливість Африки
2024 року загальний експорт України склав $24,5 млрд. ЄС залишається основним експортним ринком, але Африка також має частку понад 10% — $2,6 млрд. Це підкреслює дедалі більшу стратегічну важливість континенту для України.
В 2021 році Україна експортувала 12 млн т зерна та харчової продукції на африканський континент. Ключові пункти призначення — Кенія, Нігерія, Мозамбік, Єгипет, а також ПАР, де є багато портів і маршрутів транспортування.
«Морські порти Дурбан, Річард-Бей, Кейптаун мають стратегічне положення, входять до південного експортного коридору з України, дозволяючи оптимізувати логістичні маршрути та зменшити транзитний час», — додала заступниця міністра.
Протягом 2021-2024 років експорт українських зернових до африканських країн незначно знизився — з 12 млн т до 11,8 млн т.
Найбільшим партнером залишається Єгипет, збільшуючи свої обсяги закупівель з 5,58 млн т до 6,45 млн т, також зріс експорт до Індонезії, Тунісу, Південної Африки.
Тобто обсяги експорту залишаються стабільними, але географія змінилася.
Стабільна залежність від українського зерна
З 2019 до 2024 року Україна є ключовим постачальником зернових і олійних на африканський ринок. Українська продукція займає суттєву частку імпорту Африки:
- соняшниковий шрот — 21% за даними 2021 року;
- ячмінь — 35% у 2024 році;
- кукурудза — 20% у 2024 році;
- по м'ясу птиці показники в межах 2%.
«Незважаючи на тимчасове зниження постачань у 2022-2023 роках через перерви, пов'язані з війною, обсяги експорту кукурудзи та ячменю відновилися торік», — розповіла Оксана Осьмачко.
Протягом останніх шести років пшениця залишається найбільшою експортною позицією в 30 млн т, також потужні позиції щодо соняшникової олії та шроту — 50% імпорту Африки.
«Це наш стратегічний внесок у продовольчу безпеку африканського континенту.
Особливо це стосується рослинних олій. Незважаючи на короткострокове зниження експорту, частка української продукції в структурі споживання багатьох країн залишається високою. Це чіткий показник, що є певна стабільна залежність від постачань з України», — наголосила заступниця міністра.
Вона також згадала про загальну глобальну залежність від української сільгосппродукції, особливо пшениці, ячменю та соняшникової олії. В багатьох випадках вітчизняна продукція є важливою частиною внутрішнього споживання. Наприклад, Ліван споживає 82% соняшникової олії та 60% пшениці. Єгипет імпортує 36% ячменю, 32% соняшникової олії з України. Подібна залежність може спостерігається в Марокко, Алжирі, Тунісі, Індії, Індонезії.
Хаб до Африки
У результаті офіційного візиту представників уряду України готується підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики України та Департаментом сільського господарства, лісового господарства та рибальства ПАР. Один із ключових проєктів — створення хабу мінеральних добрив для обслуговування Південної Африки та ширшого регіону. Основна мета хабу — активізація двосторонньої торгівлі та інвестицій між Україно, ПАР і країнами континенту. Це також відкриє нові ринки для українських виробників.
Підписано угоду про спільний агропроєкт, який передбачає розвиток торгівлі, співпрацю в тваринництві та обмін експертизою. За словами Оксани Осьмачко, така співпраця сприяє обміну технологіями, підвищенню продовольчої безпеки та залученню України до африканського ринку.
Ключові напрями угоди: розширення торгівлі сільгосппродукцією, покращення доступу на ринки, інвестиції у виробництво, створення ланцюгів доданої вартості, спільні дослідження, програми навчання й обмін експертами.
Також планується наукова співпраця з ПАР у сфері агрохімії: аналіз і відновлення ґрунтів, дослідження добрив, ГМО, нових сортів, боротьба з посухою, оцінка якості води та сільгоспсировини.
«У нас є знання про забруднення ґрунтів і їх відновлення, методи відновлення ґрунтів, що буде корисно також для наших партнерів у Південній Африці. Україна цінує ПАР як життєво важливого партнера на цьому шляху і хотіла б дані амбіції перетворити на справжній прогрес», — підсумувала Оксана Осьмачко.
Потенціал співпраці
Голова KSE Agrocenter Марія Богонос розповіла про аналіз потенціалу співпраці між Україною та африканськими країнами, який Київська школа економіки (KSE) розпочала півтора року тому. За спостереженнями KSE, обидві країни:
- Потужні агровиробники. Україна є житницею з дуже родючими ґрунтами, а в ПАР дуже різноманітне сільське господарство. Ця країна є лідером в інноваціях серед країн на південь від Сахари.
- Мають свої переваги в сільськогосподарському виробництві. В Південній Африці це доробка після жнив, а в Україні — оптимізація великого товарного виробництва.
- Стикаються зі змінами клімату, дефіцитом води.
Під час експорту до ПАР варто зважати, що в регіоні низький рівень доходу, та існує певний регіональний протекціонізм, продовжив дослідник KSE Agrocenter Павло Мартишев.
«Ми також стикаємося з високою вартістю фрахту, щоб постачати продукцію до Південної Африки. Тому наші сировині товари не дуже конкурентні, якщо експортувати в цьому напрямку», — пояснив він.
Для пшениці та соняшнику не дуже сприятливі умови вирощування в Південній Африці, але водночас ПАР демонструє досить великий прогрес у вирощуванні кукурудзи та сої, має напрацювання в адаптації системи мінімального обробітку ґрунту.
«Між країнами можливі спільні проєкти в тваринництві, особливо в сфері роботизації виробництва молока, автоматизації виробництва кормів, ветеринарних послуг і будівництва ферм. Україна може поділитися досвідом у цифровізації послуг на прикладі Державного аграрного реєстру», — додав Павло Мартишев.
Пшениця: обмеження є, але можна домовитися
Південна Африка обмежена у вирощуванні пшениці через кліматичні умови. Головний економіст Сільськогосподарської південно-африканської торгової палати Ванділ Шилобо наголосив, що харчова безпека — одна з важливих тем у ПАР.
«Імпортується переважно сировина, але ми можемо купувати більше переробленої продукції. Африка загалом витрачає $80 млрд на закупівлю сільгосппродукції. Можливо, Україна могла би постачати продукцію з доданою вартістю до Африки, так само, як ви це робите до Європи. Я бачу потенціал для України щодо агроекспорту, харчового експорту на африканський континент загалом, навіть коли відбувається жахлива війна», — додав він.
Подібний дефіцит може тривати наступні 10 років. Імпортозалежність ПАР загалом складає 20%, а окремо по пшениці — 50%.
За словами економіста, обмежень на постачання української пшениці немає.
«Україна може експортувати пшеницю до Південної Африки. Наявний тариф технічний», — пояснив Ванділ Шилобо.
Є також потенціал для імпорту рослинної олії, м'яса. Сільське господарство ПАР важливе для країни і складає більше 3% її економіки, також зростає виробництво продукції з доданою вартістю.
«Ми можемо розширювати експорт фруктів, зокрема авокадо, постачати вино, а Україна може нарощувати постачання переробленої продукції, пшениці та борошна. Південна Африка має високу ліквідність в агросекторі, тож ми можемо платити», — зазначив представник торгової палати ПАР.
У країні вирощують власний соняшник і переробляють на олію, але якщо є приваблива ціна для рослинної олії, то є можливість експорту. До того ж через ПАР можна отримати доступ до всього ринку південної частини континенту.
З України до Африки
Водночас Південна Африка потребує добрив і зацікавлена в налагодженні співпраці у сфері здоров'я тварин і рослин, має дефіцит ветеринарів.
Через розповсюдження ящуру країни-покупці відмовляють приймати яловичину з ПАР, хоча ціна на м’ясо зараз висока.
Південна Африка відома своїм птахівництвом: у країні на 60 млн мешканців щороку вирощується 180 млн курчат. Проте цього недостатньо, адже населення та споживання зростають. Тому 20% курятини імпортується з Бразилії.
Натомість ПАР цікавить досвід українського розвитку сімейного фермерства, дрібнотоварного виробництва. Так, фермер Девід Томбеню розповів, що в його країні сприятливі умови для сільського господарства, але є багато площ, які не використовуються. Його досвід у виробництві червоного м'яса, птиці, кукурудзи та сої складає 23 роки.
«Ми дуже добре знаємо, що Україна непогано почувається в питанні добрив та інших ресурсів, таких як пестициди, гербіциди. Також нам потрібна підтримка України у використанні дронів, цікавить досвід і технології вирощування сої з урожайністю 4-5 т/га. Україна стикається з руйнуванням ґрунтів унаслідок війни. А в Південній Африці ми стикаємося з руйнуванням ґрунтів через шахтний видобуток. Ми були б раді отримати підтримку з боку України», — додав фермер.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
