Про перший рік роботи, труднощі та перемоги AgroPortal.ua розпитав у автора проєкту «Я фермер» Андрія Вєкова, який власне і фермерував на полях Черкаської області.
Коли ти починав проєкт «Я фермер», чи знав щось про агро?
Андрій Вєков: Абсолютно нічого не знав. Ви навіть не уявляєте собі, як мені було складно насамперед емоційно, адже до цього я займався спортивною журналістикою, писав про футбол. З часом я збагнув, що зовсім не розуміюся на аграрній темі, але назад шляху не було.
Перший сезон стартував у січні 2021 року, я весь час думав, як правильно все реалізувати, фільтрував порадників, і врешті-решт довелося самостійно розбиратися у багатьох питаннях. Я розумів, що треба бути готовим психологічно до наполегливих пошуків свого шляху і приймати рішення, навіть не маючи бази знань.
Я був готовий, але думав, що все буде набагато легше
В чому була найголовніша складність?
Андрій Вєков: Найскладнішим виявилося те, що мені доводилося розбиратися в аграрній тематиці й одночасно думати, як усе відзняти й показати так, щоб передати суть проєкту в максимально короткій формі.
Сподіваюсь, мені це вдалось. Підтвердженням тому є 66 тисяч переглядів останнього відео.
Ти сказав, що не мав теоретичної, та й практичної бази. А яким має бути запас знань для того, щоб стати фермером?
Андрій Вєков: По-перше, важливо мати елементарні знання: що таке культиватор, сівалка, дискатор; як виглядає ця сільгосптехніка та операції, які вона виконує. Коли мені казали: «Треба двічі дисканути», я думав: «Що саме вони мають на увазі?»
Також треба знати черговість проведення основних польових робіт: наприклад, яка обробка ґрунту виконується перед посівом, в яку фазу вноситься хімія тощо.
Не менш важливо усвідомлювати мету кожного процесу — тобто, щоб зрозуміти, що треба робити, треба розуміти, для чого це робиться. Отже, до базових знань я би відніс: знання техніки, призначення кожного окремого обладнання та послідовність операцій, що проводяться на полі. Це головне, в чому я за цей рік розібрався.
Коли ти починав проєкт «Я фермер», ставив перед собою особисту мету?
Андрій Вєков: Так, мені було реально цікаво отримати всі ці знання. Я працюю в футбольному клубі «ЛНЗ», тому оточуючі все одно обговорюють аграрку. Мене дійсно цікавило, як це все працює, що таке гербіциди й фунгіциди. Тож головна моя мотивація — отримати нові знання на практиці.
Які подальші плани, окрім того, що зможеш між матчами обговорювати норму внесення ЗЗР?
Андрій Вєков: Для мене особисто важливо отримувати задоволення від самого процесу. А навчання в такому форматі, поряд із професіоналами — хіба це не захоплює?
Окрім знань, тобі ще й вдалося отримати прибуток на кукурудзі. Як ти вважаєш, що тобі допомогло?
Андрій Вєков: На соняшнику я особливо нічого не заробив, втім задоволений тим, що не отримав збитків.
Мені пощастило насамперед із погодою, як і всім фермерам цього року.
На початку сезону я поставив собі мету — не втратити кошти, вийти хоча би в нуль. Адже безкоштовне отримання знань — це вже був для мене успіх.
Ти аналізував, що можна було зробити краще?
Андрій Вєков: Треба було внести ґрунтовий гербіцид, хоча мої «порадники» підказували, що без нього можна обійтися. По кукурудзі без нього дійсно можна було обійтися, оскільки страховий гербіцид добре впорався, а от по соняшнику виникла проблема. Тож, якщо було б можливо щось змінити, я вносив би ґрунтовий гербіцид на обидві культури, а ще б ставився більш ретельно до внесення післясходових гербіцидів.
Ти казав, що перші три місяці були найбільш складними. А вже в процесі роботи який період був найскладніший?
Андрій Вєков: Найскладнішим був посів, який я проводив 12 травня. Цей день я запам’ятав, адже все довелося робити вперше: організувати сівалку, підвезення добрив та мішків із насінням кукурудзи, завантажувати все це відрами в сівалку. Техніка була орендована, добрива довелося чекати, і навіть виник конфлікт через розбіжності у часі. Втім, все вдалося владнати, і тепер ситуація виглядає легковирішуваною, а в той момент здавалося, що справа зірветься, і я був дуже розлючений. Я навіть був готовий все покинути й поїхати додому в Черкаси. Чесно кажучи, наступного дня після сівби ми вітали друга з днем народження, і я дуже чекав цієї події, щоб просто забутися під час свята, зняти стрес і напруження.
І не будемо забувати про YouTube. Хто розуміє, як він влаштований, може уявити, як я боровся за кожен перегляд і підписку на канал у такій вузькій сфері. Протягом року весь час розбирався, що потрібно аудиторії, і що я можу їй дати.
А що тобі найлегше вдалося?
Андрій Вєков: Зараз здається, що все було легко, а тоді все виглядало, як величезні проблеми, яким немає кінця. Пам’ятаю, під час внесення гербіциду по кукурудзі збирався дощ: хмари були просто над нами, на соняшнику все змило дощем, пізніше він не спрацював… Напевно, нічого простого не було в цьому році, кожний процес мав свої складнощі.
Чи погодився би ти переїхати із Черкас у село займатись фермерством?
Андрій Вєков: Точно ні. Я міський житель, у дитинстві не їздив до бабусі в село, тож у мене немає ніяких асоціацій із ним, я абсолютно відсторонений від сільського життя.
Побачивши фермерство зсередини, чи порадив би ти комусь інвестувати в аграрний бізнес?
Андрій Вєков: Так, я би порадив робити це тим людям, у кого є земля та інший основний вид заробітку. Заробляти лише на землі я би не радив нікому через те, що багато ризиків, на які неможливо впливати.
Бути заручником погодних умов — це означає бути готовим програвати, від цього вдвічі прикро.
Взяти землю в оренду також можна: головне, щоб вона була родюча та знаходилась у доступній місцевості.
Якщо підсумувати твій досвід участі у проєкті «Я фермер», то для тебе аграрна сфера —це більше удача або набір знань і досвіду?
Андрій Вєков: Звичайно, обидві складові важливі для успіху. Проте, на мою думку, погода сильніша за будь-який людський фактор. Мій приклад це довів: завдяки сприятливим погодним умовам я зібрав урожай кукурудзи 12 т/га, не маючи жодного досвіду.
Журналістика, футбол і агро — як воно все пов’язується?
Андрій Вєков: Я просто є точкою перетину всього цього.
Чи буде продовження відеопроєкту?
Андрій Вєков: Так, звичайно, ми вже готуємось до ґрунтообробки. Але зараз дощі, і ніяк не можна вийти в поле. Але до кінця року чекайте на нове відео. Для мене це ще новий досвід: оскільки я починав із посіву, тому так зване «коло» ще не замкнулося. Тож буде цікаво!
Наталія Войнова, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

В Україні триває збір озимої пшениці. Але зупинка експорту через порти та низькі закупівельні ціни призвели до того, що на Одещині аграрії подекуди навіть припиняють збір урожаю, адже немає складських приміщень для зберігання зерна.

На сімейній фермі Jack's Solar Garden у штаті Колорадо (США) сонячні панелі стали не лише джерелом електроенергії, а й допомогли підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва. На площі близько 10 га встановлено 3276 сонячних панелей, під якими вирощують овочі, ягоди, лікарські рослини та утримують свійську птицю.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Через десять років після Brexit британські фермери дедалі активніше залучають до сезонних робіт працівників із країн Центральної Азії. Якщо раніше основну частину робочої сили становили громадяни держав Східної Європи, то після виходу Великої Британії з ЄС фермерські господарства почали шукати нових працівників, які приїжджають за шестимісячними сезонними візами.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Житель села Сливине на Миколаївщині Михайло Степанов розвиває акваферму, де утримує понад 5 тисяч австралійських червоноклешневих раків і близько 40 осетрів.

У Великій Британії запустили онлайн-платформу Only Farmers, яка дозволяє бронювати відпочинок на фермах, екскурсії господарствами, майстер-класи та приватні заходи.