8 грудня 2016 року президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», генеральний директор агрохолдингу «Індустріальна молочна компанія» Алекс Ліссітса у своєму блозі «Аграрна академія: факти без коментарів» навів низку фактів, які не відповідають дійсності. Пропонуємо порівняти його та наші дані.
1. У мережі Академії на початку 2016 року разом працювало 12,7 тис. працівників. У результаті оптимізації кількість установ скоротилась на 40%, а працівників — у 2,1 рази. Тож в Академії наразі працює 5,9 тис. наукових співробітників. Звідки Алекс Ліссітса взяв цифру в 20 тисяч працівників?
2. Дивує позиція про кадровий склад НААН. У блозі Ліссітси вказано, загальну кількість академіків — 326 осіб. Але при цьому з поля зору блогера чомусь випала цікава деталь, що на сайті Академії в розділі «Про НААН» у відповідній рубриці «Члени Академії» деякі прізвища у чорних рамочках, що означає — людина померла, але залишилася членом Академії посмертно, бо зробила значний внесок у розвиток науки. Таких осіб 30. Окремі блогери, можуть мати сумнів щодо вагомості внеску цих учених у розвиток аграрної науки, але чи можуть вони похвалитися таким же потужним доробком з наукових праць та досягнень, як і ці академіки? Зокрема, академік НААН Амбросов Володимир Якович (помер у 2014 році) є автором 670 наукових праць, із них 92 особистих і колективних монографій, 87 методик та методичних рекомендацій, 6 підручників, 12 навчальних посібників. Він підготував 4-х докторів та 16-х кандидатів економічних наук. Виступав офіційним опонентом 72 кандидатських і докторських дисертацій.
3. Середній вік членів Академії — 67 років, а не 71, як зазначає Алекс Ліссітса.
Наймолодшим членом Академії є 35-річний Антон Герілович (35 років) — заступник директора з наукової роботи (Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»), доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент НААН України. Втім, Алекс Ліссітса стверджує, що наймолодший серед членів Академії — колишній губернатор Київщини 43-літній Максим Мельничук, роблячи особливий наголос на політичній складовій його біографії. Навіщо?
Найстаршим членом-кореспондентом НААН дійсно є Олександр Собко (95 років). Але він автор 130 наукових робіт, зокрема 2 монографій, власник двох авторських свідоцтв на винаходи. І він продовжує працювати. Людина з великої літери, без якої не відбулася б значна частина аграрної науки не лише України. І таких у наших лавах багато.
4. Підприємства НААН обробляють 411,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 364,3 тис. га — рілля. В той же час Алекс Ліссітса просто озвучує приблизну цифру – «понад 400 тис. га». Зрозуміти «понад» можна по-різному — це може бути і 499 тис. га. До того ж, говорячи про землі у підпорядкуванні НААН, автор блогу — свідомо чи ні (нам не відомо) — забуває про одну важливу деталь — частина цих земель слугує для проведення наукових досліджень, тобто на них закладаються основи подальшої продовольчої безпеки України та світу, а не отримують прибутки, як звикли в агробізнесі, який власне і представляє пан Ліссітса через галузеву асоціацію УКАБ.
5. У підпорядкуванні Академії — 180 дослідних господарств та інших підприємств (не 185), з яких економічно активних — 141. Решта 39 — на стадії ліквідації, банкрутства чи реорганізації.
6. Академія об’єднує 111 дійсних членів (академіків), 113 членів-кореспондентів, 27 почесних і 41 (без росіян, яких у складі Академії налічувалась 21 особа) іноземних членів, тобто всього 292 особи. А не 114 академіків, 121 член-кореспондент, 29 почесних та 62 іноземних члени, як пише автор блогу Ліссітса.
7. Державна підтримка НААН за останні 5 років скоротилася із 523 млн грн до 298 млн грн. Тоді як різні установи Академії у 2015 році сплатили до бюджетів різних рівнів близько 510 млн грн. Тобто на 1 бюджетну гривню науковці віддають у бюджет майже дві гривні.
Тож тепер постає логічне запитання: чим продиктована така цікавість Алекса Ліссітси до земель НААН? Можливо, тим, що він очолює одну з найбільших галузевих асоціацій, у складі якої великі холдинги? До речі, Алекс Ліссітса один із небагатьох виступає за відкриття ринку землі, що, у свою чергу, призведе до приватизації земель НААН.
Особистий погляд автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково змінила вирок народному депутату Анатолію Гуньку, призначивши йому 4 роки позбавлення волі.

Національне антикорупційне бюро спільно зі Службою безпеки України викрили схему заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).

За майже 4 роки повномасштабної війни виробництво сої зросло вдвічі порівняно з довоєнним періодом. У 2023 році аграрії вижили завдяки сої, ціна на яку була високою. Сьогодні вартість сої також зростає і становить 18 тис. грн/т, тому це перспективна культура для фермерів.

Фермер може заробити хороші кошти в насінництві. Продаж товарного зерна менш прибутковий за насіння, але вирощування рослин на насіння потребує спеціальних знань і технологій.

Забезпечення вологою на півдні та сході України, де щоліта спостерігаються посушливі умови, бажає кращого. Тому агровиробникам потрібно переглянути технології та обирати для сівби оптимальніші культури.

Соняшник доволі непогано росте майже по всій Україні, хоча раніше ця культура була більш поширена на Запоріжжі та Дніпропетровщині.

Останніми роками ДУ «Інститут зернових культур» активно впроваджує на ринок сочевицю. Установа займається селекцією цієї культури, вже зареєстровано 6 сортів.

З огляду на наслідки клімату в Україні, суттєвих змін щодо шкідників сільгоспкультур науковці не відмічають. Але є загроза від окремих видів комах.