Бізнес-консультант Хуавей Україна: Хто володіє технологіями, той отримує кращий урожай

Розкажіть, як давно бренд Huawei представлений на українському ринку?

Олександр Дяденко: ТОВ «Хуавей Україна» зареєстровано 12 травня 2005 року. Раніше ми працювали на українському ринку через представництва, перше з яких створено у 2000 році. Підприємство забезпечує роботою близько 450 людей, має партнерські зв'язки з понад 200 компаніями в Україні та за кордоном, у тому числі з найбільшими операторами зв'язку. З травня 2016 року директором компанії є Чжоу Хаодзе.

Huawei витрачає великі гроші на R&D (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР)) і розробку нових рішень. 80 тисяч співробітників, або майже половина, працюють в цій сфері. Компанія вже отримала понад 60 тисяч патентів. Huawei є членом більш ніж 360 організацій, що займаються стандартизацією, галузевих альянсів і спільнот, пов'язаних з розробкою ПЗ із відкритим вихідним кодом. У їхньому числі IEEE-SA, BBF, ETSI, TM Forum, WFA, WWRF, OpenStack, Linaro, OPNFV, CCSA та інші.

Тобто ви насамперед за інновації?

Олександр Дяденко: Близько 10% доходу ми інвестуємо у розробки. У світі у нас функціонує 15 R&D центрів. У 2017 році також почали розвивати цей напрямок у Києві — розпочав роботу окремий підрозділ, де задіяні близько двох десятків українських фахівців. З 2012 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка діє авторизована академія мережевих та інформаційних технологій Huawei, яка навчила чимало фахівців. Таким чином вирішується і питання підготовки кадрів.

Яка частка ринку компанії в Україні? 

Олександр Дяденко: Частку ринку важко порахувати — ми працюємо у трьох різних сегментах.

Якщо говоримо про телеком-бізнес, то обладнання Huawei є у всіх найбільших операторів зв'язку України. До речі, частина наших базових станцій вже готова працювати і в стандарті 4G, на який чекає країна. У світі Huawei вже розгорнув понад 60 мереж зв'язку 4.5G і готується запускати 5G.

Щодо смартфонів, то ми за два роки увійшли в ТОП-3 в Україні. У світі ми також постачальник пристроїв номер 3.

Третій напрямок роботи — корпоративний сегмент. Тут компанія також є одним з провідних гравців. Діапазон пропозицій дуже широкий — від програмного забезпечення до контейнерних дата-центрів. За даними на початок року, Huawei побудував разом із партнерами 420 хмарних дата-центрів. За даними IDC, компанія займає четверту позицію у світі з виробництва х86-серверів і третю — з випуску маршрутизаторів, комутаторів і пристроїв мережевої безпеки. Цей сегмент зараз активно розвивається в Україні.

З якими проблемами довелося стикнутися на українському ринку?

Олександр Дяденко: Ми нічим не відрізняємося від інших бізнесів. Звичайно, ментальність у нас різна. Китайські партнери, наприклад, не можуть зрозуміти, чому в Україні не реалізовуються проекти, що перевірені в інших країнах.  

Хто є вашою цільовою аудиторією?

Олександр Дяденко: Основа нашого бізнесу — це телеком-оператори. У корпоративному сегменті у нас є рішення на будь-який смак і для будь-якої компанії. У гаджетах — люди, які цінують інновації, красу і справедливий підхід до цін.

Які результати вашої річної роботи?

Олександр Дяденко: Фінансові результати ми не оголошуємо. Можу сказати, що бізнес розвивається. У компанії амбітні плани в Україні.

Чого найбільше потребує сучасний технологічний світ? 

Олександр Дяденко: В першу чергу, є потреба в якісному людському капіталі — інженерах та менеджерах, які здатні запропонувати ефективні рішення, виходячи зі специфіки ринку. Ми працюємо в цьому напрямку. Другий рік поспіль проводимо стажування в Китаї для студентів українських вишів. Заохочуємо найкращих стипендіями «Хуавей Україна».

Для розробки і впровадження нових технологій в Україні потрібні масштабні проекти: національне покриття 3G, запуск 4G і 5G, програми Industry 4.0 та ін. Для цього потрібно залучати інвестиції. Тобто потрібні гроші і внутрішнє бажання якісних змін.

Так як ми аграрне видання, нам цікаво: Huawei має спеціальні пропозиції для аграріїв? Якщо так, то які?

Олександр Дяденко: Цифровізацією індустрій Huawei займається понад 5 років. З приходом таких технологій, як IoT, VR, керовані/автономні дрони, 5G, ефект цифровізації істотно зростає. Наприклад, для економіки Німеччини Industry 4.0 дасть приріст продуктивності на 1,5-2,5%, що істотно для цієї держави. Для країн, що розвиваються, цифра може бути двозначна. Ми можемо запропонувати не тільки ІТ-рішення (системи збереження даних, сервери, віртуальне середовище, софт і т. д), спрямовані на оптимізацію ефективності процесів в агросекторі, а й рішення, що безпосередньо впливають на збільшення продуктивності і формування додаткової вартості за рахунок технологій розумного фермерства.

Наприклад, моніторинг стану навколишнього середовища та якості харчування тварин. Ця інформація у вигляді QR-коду надається потенційним покупцям, які мають можливість переконатися в якості продукції. Звісно, що ви погодитеся доплачувати за якість. Такий кейс успішно працює в Монголії для продажу м'яса овець. Вартість в ланцюжку поставок м'яса на експорт збільшилася в цілому на 35%.

Рішень, які можемо запропонувати, багато. Вони пов'язані з точним землеробством, моніторингом врожайності, стану ґрунту, моніторингом місцезнаходження тварин і стану їхнього здоров'я.

Яких новинок чекати українцям від Huawei у 2018 році?

Олександр Дяденко: Сподіваємося, що зможемо допомогти Україні скоротити цифровий розрив за рахунок модернізації як фіксованого широкосмугового доступу (забезпечення оптичних технологій передачі даних абоненту), так і мобільної інфраструктури (в розгортанні мереж 4G і 4.5G). Це особливо актуально для місцевості з поганим покриттям (села, невеликі міста). Якісний зв«язок дозволить підприємствам, в тому числі агросектору, отримати доступ до цифрових хмарних сервісів.

Чому вирішили підтримати конкурс «Краща аграрна практика 2017»?

Олександр Дяденко:  Аграрний сектор в Україні активно розвивається. Його внесок в ВВП — понад 13%. Це важливо для економіки. Компанії готові інвестувати в технології для отримання конкурентних переваг не тільки всередині країни, а й на зовнішніх ринках. Ми бачимо перспективи для себе на цьому ринку.

А ваш конкурс — це хороша можливість донести до молодих аграріїв основну ідею: хто володіє технологіями, той отримує кращий урожай.

Дякую за розмову. 

Для довідки: конкурсні роботи приймаються з 30 жовтня до 30 листопада 2017 р. Усі деталі тут: Стартує III Всеукраїнський конкурс «Краща аграрна практика 2017».

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua