Ми йдемо м’якшим шляхом, оскільки це доволі складний процес, який потім може призвести до здорожчання продуктів, а ми цього не хочемо. І наші партнери-фермери почали виконувати вимоги EUDR, тому особливих проблем не вбачаємо, ми до цього готові.
Виробники, елеватори, трейдери: як має працювати весь ланцюг, щоб відповідати вимогам EUDR
20 червня 2025, 05:53 451
Вимоги регламенту ЄС про запобігання вирубуванню лісів — EUDR — набувають чинності 30 грудня 2025 року. Сфера його застосування охоплює продукцію, сировинну чи перероблену, виготовлену з ВРХ, какао, кави, олійної пальми, каучуку, сої або деревини. Наскільки український агросектор може забезпечити вимоги нових регуляцій — говорили провідні фахівці на конференції Grain Ukraine.
Україна йде пом’якшеним шляхом запровадження вимог EUDR
За словами комерційного директора переробної корпорації ADM Олексія Кособокова, Україна може легко виконати вимоги EUDR. До того ж наша країна потрапила до категорії низького ризику щодо запровадження нових регуляцій.
Олексій Кособоков, комерційний директор ADM
У регуляції EUDR йдеться про те, що, наприклад, жодна тонна сої не може бути завезена на територію ЄС, якщо не було доведено, що на полях, де вона вирощувалась, не було нелегального знеліснення.
Україна минулого сезону вивезла більше 40% сої до Європейського Союзу з усього обсягу врожаю культури (6 млн т). Якщо українські виробники хочуть продавати свою продукцію на найкращі ринки, то мають виконувати зазначені вимоги.
Андрій Шафран, комерційний директор «Контінентал Фармерз Груп»
У сезоні 2024-2025 українська соя також багато експортувалася до Пакистану. Але всі учасники ринку розуміють, що, ймовірно, цього ринку для української не ГМ-сої не буде. Так, буде Туреччина, інші контейнерні постачання, Китай, але масовості не буде, оскільки ми виробляємо 6 млн т, і приблизно кожного року ці обсяги будуть сталими. Це серйозні обсяги, які потрібно кудись експортувати.
До того ж Україна конкурує на європейському ринку з Бразилією.
«Я не вірю, що Європейський Союз зможе вийти на якісь знакові обсяги, тому нам потрібно перемогти в конкуренції з Бразилією. Поки що ми це досить успішно робимо, і варто зважати, що Бразилія отримала статус країни середнього ризику, а Україна — низького щодо впровадження вимог EUDR», — зазначає Андрій Шафран.
Є низка проблем із EUDR: зокрема, програмного забезпечення для належної простежуваності чи підтвердження вимог регламенту не існує, або воно працює некоректно. Відповідно, ЄС і покупці повинні за 6-7 місяців бути готовими підтверджувати усі вимоги EUDR — від геолокації полів до відсутності вирубування саме на цих полях.
Андрій Шафран, комерційний директор «Контінентал Фармерз Груп»
Думаю, що це ризик, покупці не будуть готові. Адже буде два сценарії: або такі вимоги, яких ніхто не зможе виконати, або ж формальні вимоги, і всі до цього прийдуть. Але ринок не ГМ-сої має преміальність. Цього року в певні періоди премія становила приблизно $100.
Чи буде премія за EUDR. На що розраховувати фермеру?
Олексій Кособоков, комерційний директор ADM
Я думаю, що треба дати вільному ринку, який у нас в Україні, самому себе сформувати за таких умов. Це все буде вирішено не як окрема доплата за EUDR, а просто відображатиметься в ціні товару. Наприклад, $100 премії за не ГМ-сою — це вже пристойна доплата.
Питання премій дуже дискусійне. У 2023 році цієї премії не було. Але, оскільки EUDR-регуляція щороку відтерміновується та викликає попит, відповідно, цей попит стимулює збільшення преміальності, тобто премія буде. Чи у розмірі $10, чи $100, але покупець у Європі змушений буде платити за додаткові вимоги.
Андрій Шафран, комерційний директор «Контінентал Фармерз Груп»
Ми розуміємо, що все-таки Європа — це преміальний ринок, але там немає попиту на 10-20 млн т на рік саме не ГМ-сої, ринок лімітований. І тут усе залежатиме від пропозиції — скільки Україна дасть цієї пропозиції саме на не ГМ-сою, з підтвердженими вимогами EUDR, і скільки цієї сої дасть Бразилія. Відповідно, ринок сам себе збалансує, адже якщо пропозиція переважатиме, то премія буде скорочуватися.
Відповідно, компанія так і будує свою стратегію продажів, вона сконцентрована на заході України та фокусується на залізничних перевезеннях всередині Європи. І це, напевно, та конкурентна перевага, на яку сподіваються і яку збалансують маржинальністю. Якщо маржинальність у портах краща, то фокусуються більше на порти, де фрахт йде вгору. Але поки що відмічають, що він лише прямує вниз, тоді компанія переключається на західний кордон, де має річні контракти з партнерами в Європі.
Як розподіляється відповідальність між контрагентами
Ігор Лісецький, юрисконсульт відділу міжнародної правової підтримки та міжнародного арбітражу компанії МХП
Якщо говорити про регуляцію регламенту EUDR, я б її поділив: по-перше — питання простежуваності від поля до порту, по-друге — легальність. Паралельні процеси — частина однієї регуляції, одного регламенту.
Щодо легальності, то всі контрагенти від використання земельних ділянок до будь-яких відносин із будь-якими контролюючими органами мають бути в легальній площині згідно з регуляцією EUDR. Тобто це означає, що кінцевий оператор, який буде експортером продукції до ЄС, зобов'язаний перевірити весь ланцюг. Крім того, він буде подавати декларацію належної обачності. Вона подається на платформі європейської регуляції.
«У тестовому режимі платформа вже є, але наразі вона ще не функціонує. Буде так, що всіх контрагентів необхідно перевіряти на належність у правовій площині відповідно до законодавства країни, яка експортує продукцію до ЄС», — розповідає Ігор Лісецький.
Як це буде виглядати в договірних відносинах, у МХП розглядали декілька варіантів. Одна модель — це формування так званих додатків до певних типів контрактів із виробниками, елеваторними потужностями чи переробними. Відповідно, з трейдерами працює інший формат, адже на кожному етапі є вимоги до певного пакету документів, які просто нашаровуються, й у кінцевому результаті оператор, який ввозить продукцію в ЄС, подає всі належні документи згідно з декларацією обачності.
Крім того, регламент EUDR — не лише про сою, а про будь-яку переробку сої та соєвих продуктів. Тому це досить складний процес. Європейські партнери не дарма відкладали його на цілий рік. Експерти вважають, що наразі буде або спрощення норм, або, можливо, знову призупинення.
Ігор Лісецький, юрисконсульт відділу міжнародної правової підтримки та міжнародного арбітражу компанії МХП
Додатково ми також оцінювали ризики. Наразі ця історія не пропрацьована, але ми розглянули варіант страхування ризиків за EUDR, зважаючи на значну санкцію за даною регуляцією. Наразі EUDR ще не працює. Рівень санкцій становить 4% від річного обороту на ринку ЄС. Тобто компанія, яка є оператором, ввозить продукцію на європейський ринок, може отримати таку максимальну межу штрафу. Звісно, можливо, відсоток буде меншим.
Згідно з регуляцією, вся відповідальність покладається на оператора. З іншого боку, EU-дані надає фермер, за простежуваність відповідає елеватор, передає та збирає всю інформацію трейдер. Увесь ланцюг — це передання ризику та його збільшення від ланки до ланки.
Ігор Лісецький, юрисконсульт відділу міжнародної правової підтримки та міжнародного арбітражу компанії МХП
Я бачу лише договірний характер. Тобто якщо говорити про регламент EUDR, то повністю вся відповідальність лежить на операторах. Регуляція не розмежовує будь-які зони відповідальності на когось іншого. Тобто оператор має провести аудит, перевірити, і у випадку виявлення порушень після 2021 року, відповідно, всю продукцію не має права ввозити на територію ЄС. Якщо він це робить, то на свій страх і ризик.
На кожному етапі необхідно сформувати договірні відносини, пояснює юрисконсульт, потрібно вказувати межу відповідальності згідно з контрактними умовами.
Чи готова аграрна ІТ-інфраструктура України до EUDR
Назар Малиняк, керуючий партнер SmartFarming
Загалом цифровізація аграрного сектору випереджає усі інші сектори в Україні. У своїй роботі ми завжди керуємося тим принципом, що будь-яку інформацію, якщо її покласти на цифру й автоматизувати, можна обробляти досить швидко та якісно. Якщо говорити з погляду ІТ-інфраструктури України, в аграрному секторі є певний тренд: спочатку щось змінюється у виробництві, в логістиці, а потім за цим йде рішення.
У SmartFarming є параметр — 100% простежуваність від поля до складу в ЄС, і це може дозволити собі сьогодні лише великий гравець ринку, який має досвід роботи за кордоном, працює з партнерами, знає, як оцифровувати процеси. Але в Україні велика кількість малого та середнього бізнесу, й серед них є хороші гравці ринку, які можуть дати фору великому гравцеві. Проте здебільшого це люди, яким слід пояснювати, навіщо потрібні такі параметри. Тому це все накладає відбиток. Другий момент — уніфікація даних, які в Україні не уніфіковані.
Експерти переконані, що у процесі адаптації до EUDR участь має брати не лише агроринок, а й держава. Важливо, аби вона відігравала ключову роль у нормалізації обміну земельних ділянок, легалізації всього процесу, уніфікувала дані та забезпечила їхню прозорість.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
