Виробники, елеватори, трейдери: як має працювати весь ланцюг, щоб відповідати вимогам EUDR

У регуляції EUDR йдеться про те, що, наприклад, жодна тонна сої не може бути завезена на територію ЄС, якщо не було доведено, що на полях, де вона вирощувалась, не було нелегального знеліснення.

Україна минулого сезону вивезла більше 40% сої до Європейського Союзу з усього обсягу врожаю культури (6 млн т). Якщо українські виробники хочуть продавати свою продукцію на найкращі ринки, то мають виконувати зазначені вимоги.

До того ж Україна конкурує на європейському ринку з Бразилією. 

«Я не вірю, що Європейський Союз зможе вийти на якісь знакові обсяги, тому нам потрібно перемогти в конкуренції з Бразилією. Поки що ми це досить успішно робимо, і варто зважати, що Бразилія отримала статус країни середнього ризику, а Україна — низького щодо впровадження вимог EUDR», — зазначає Андрій Шафран.

Є низка проблем із EUDR: зокрема, програмного забезпечення для належної простежуваності чи підтвердження вимог регламенту не існує, або воно працює некоректно. Відповідно, ЄС і покупці повинні за 6-7 місяців бути готовими підтверджувати усі вимоги EUDR — від геолокації полів до відсутності вирубування саме на цих полях.

Чи буде премія за EUDR. На що розраховувати фермеру?

Питання премій дуже дискусійне. У 2023 році цієї премії не було. Але, оскільки EUDR-регуляція щороку відтерміновується та викликає попит, відповідно, цей попит стимулює збільшення преміальності, тобто премія буде. Чи у розмірі $10, чи $100, але покупець у Європі змушений буде платити за додаткові вимоги.

Відповідно, компанія так і будує свою стратегію продажів, вона сконцентрована на заході України та фокусується на залізничних перевезеннях всередині Європи. І це, напевно, та конкурентна перевага, на яку сподіваються і яку збалансують маржинальністю. Якщо маржинальність у портах краща, то фокусуються більше на порти, де фрахт йде вгору. Але поки що відмічають, що він лише прямує вниз, тоді компанія переключається на західний кордон, де має річні контракти з партнерами в Європі.

Як розподіляється відповідальність між контрагентами 

Щодо легальності, то всі контрагенти від використання земельних ділянок до будь-яких відносин із будь-якими контролюючими органами мають бути в легальній площині згідно з регуляцією EUDR. Тобто це означає, що кінцевий оператор, який буде експортером продукції до ЄС, зобов'язаний перевірити весь ланцюг. Крім того, він буде подавати декларацію належної обачності. Вона подається на платформі європейської регуляції.

«У тестовому режимі платформа вже є, але наразі вона ще не функціонує. Буде так, що всіх контрагентів необхідно перевіряти на належність у правовій площині відповідно до законодавства країни, яка експортує продукцію до ЄС», — розповідає Ігор Лісецький.

Як це буде виглядати в договірних відносинах, у МХП розглядали декілька варіантів. Одна модель — це формування так званих додатків до певних типів контрактів із виробниками, елеваторними потужностями чи переробними. Відповідно, з трейдерами працює інший формат, адже на кожному етапі є вимоги до певного пакету документів, які просто нашаровуються, й у кінцевому результаті оператор, який ввозить продукцію в ЄС, подає всі належні документи згідно з декларацією обачності.

Крім того, регламент EUDR — не лише про сою, а про будь-яку переробку сої та соєвих продуктів. Тому це досить складний процес. Європейські партнери не дарма відкладали його на цілий рік. Експерти вважають, що наразі буде або спрощення норм, або, можливо, знову призупинення.

Згідно з регуляцією, вся відповідальність покладається на оператора. З іншого боку, EU-дані надає фермер, за простежуваність відповідає елеватор, передає та збирає всю інформацію трейдер. Увесь ланцюг — це передання ризику та його збільшення від ланки до ланки.

На кожному етапі необхідно сформувати договірні відносини, пояснює юрисконсульт, потрібно вказувати межу відповідальності згідно з контрактними умовами.

Чи готова аграрна ІТ-інфраструктура України до EUDR

У SmartFarming є параметр — 100% простежуваність від поля до складу в ЄС, і це може дозволити собі сьогодні лише великий гравець ринку, який має досвід роботи за кордоном, працює з партнерами, знає, як оцифровувати процеси. Але в Україні велика кількість малого та середнього бізнесу, й серед них є хороші гравці ринку, які можуть дати фору великому гравцеві. Проте здебільшого це люди, яким слід пояснювати, навіщо потрібні такі параметри. Тому це все накладає відбиток. Другий момент — уніфікація даних, які в Україні не уніфіковані.

Експерти переконані, що у процесі адаптації до EUDR участь має брати не лише агроринок, а й держава. Важливо, аби вона відігравала ключову роль у нормалізації обміну земельних ділянок, легалізації всього процесу, уніфікувала дані та забезпечила їхню прозорість. 

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua