Ціна хліба ціною життя: як працюють аграрії на замінованих полях

«Прогнозована цифра ділянок, які підпадають під визначення «потребують обстеження на наявність забруднення мінами та вибохунебезпечних предметів» і до яких на сьогодні можна отримати доступ (мова не йде про ділянки, які знаходяться безпосередньо у зоні бойових дій, або тимчасово окуповані), 2,6 млн га», — зазначив у коментарі AgroPortal.ua заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

При цьому він додає, що при проведені нетехнічного обстеження цих земель, загальна площа для розмінування може скоротитися на 70%. 

Якщо ж говорити про географію, то сільськогосподарські землі для обстеження підпадають у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях. І в останніх двох ситуація найбільш критична, тому області, за інформацією Дениса Башлика, будуть у пріоритеті.

«Міністерство аграрної політики та продовольства зі свого боку виступило з ініціативою, щоб землі в Херсонській та Миколаївській областях, де вирощуються овочі, були цієї весни у пріоритеті і аграрії мали змогу їх обробити», — констатує він.

Розмінувати один квадратний метр землі у полі у середньому коштує 3-4 долари, вказує видання «ЕП». У перерахунку лише на гектар — це мільйона сума. Таких коштів не вистачає і у держави, тому у країні проводять гуманітарне розмінування за рахунок донорів, що розтягує цей процес у часі.

Проте роботи з перевірки і розмінування — складний, дорогий та довготривалий процес. І на усі площі країни, які потребують на сьогодні такої роботи, підуть роки. Багато аграріїв, які вже пропустили три сівби, зволікати далі не хочуть і власними силами проводять обстеження мін і боєприпасів, що не розірвалися, або ж користуються послугами «чорних саперів». Проте така діяльність часто вартує життя трактористам чи комбайнерам. Найбільше на ризик йдуть дрібні фермери, чи одноосібники.

AgroPortal.ua зібрав три приклади з різних областей України, які вже повернули до роботи чорноземи, або ж у процесі.

Земельний банк ТОВ «СП «Південна аграрно-експортна компанія» складає 54 тис. га. Було окуповано і заміновано 29 тис. га, з яких на сьогодні оброблено 13 тис. га. 

«Розмінування відбувається за рахунок підприємства з допомогою держави. Як для керівника підприємства, то розмінування відбувається повільно, але розуміючи, як воно було заміновано та наскільки процес розмінування є небезпечним, то все відбувається достатньо швидко. З грудня по сьогоднішній день відбувається розмінування і ми уже зуміли обробити 13 тис. га — це дуже великий об’єм землі», — зазнає бенефіціарний власник компанії Юрій Кормишкін.

У компанії додають, що аграріям, особливо тим, чиї поля було заміновано, ще довго доведеться піддаватись ризику під час роботи в полі, продовольча безпека країни має дуже високу ціну. На момент написання матеріалу, сільськогосподарська техніка ТОВ «СП «ПАЕК» підірвалась на міні в селі Новопетрівка Баштанського району Миколаївщини під час обробки землі під посів ярих культур.

На момент вибуху на полі був присутній і власник компанії Юрій Кормишкін. Водій трактору живий. Кормишкін знаходиться в лікарні для отримання необхідної медичної допомоги. 

Станом на початок березня 2022 р. майже 85% (понад 100 тис. га) земель ІМК були або окуповані, або знаходились у безпосередній близькості до лінії зіткнення, що унеможливлювало здійснення господарської діяльності на цих землях. Ретельному ж обстеженню на предмет мін та інших вибухонебезпечних предметів підлягало близько 37 тис. га земель на півночі Чернігівщини та Сумщини, які безпосередньо перебували в окупації, а також тих полів, вздовж яких проходили основні шляхи військової техніки.

«Робота з обстеження полів на предмет наявності на них вибухонебезпечних предметів  здійснювалась спільними силами фахівців ДСНС та власної Служби безпеки ІМК. Перед фізичним виявленням та знешкодженням проводився обліт полів за допомогою безпілотників, а також крайове обстеження поля. Фінансувались такі роботи повністю із коштів компанії», — зазначає операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.

За його словами, першочергово виконали обстеження та розмінування полів під озимою пшеницею — таким чином вдалось навесні 2022 р. оперативно зайти у підживлення та захист посівів озимини, адже на цих площах уже були понесені витрати по посіву та припосівному підживленню. 

«Протягом квітня 2022 р. нам вдалось обстежити близько 5 000 га і відновити польові роботи на озимій пшениці на півночі Чернігівщини та Сумщини. Решту земель, які підлягали обстеженню, а це близько 32 тис. га землі, було прийнято рішення не засівати ярими культурами у 2022 р., в першу чергу з міркувань безпеки. Відповідно, роботи по обстеженню та розмінуванню цих земель здійснювались протягом другої половини весни — всього літа 2022 року. Левова частка цих площ пішли під посів озимої пшениці восени 2022 під урожай 2023 року», — додає Вержиховський.

На сьогоднішній день усі площі, які перебувають в обробітку ІМК, є обстеженими та доступними для здійснення польових операцій. «Хоча 100%-ї гарантії дати ніхто не може, тому і досі польові операції здійснюються із чітким та суворим дотриманням специфічних правил безпеки. До прикладу, перед стартом польових робіт на новому полі чи масиві, Служба безпеки ІМК обстежує в’їзд ти виїзд з поля на предмет безпечності, дає дозвіл на захід у поле, і всі зобов’язані користуватись виключно визначеними точками для входу і виходу в поле. Крім того, категорично забороняється відвідувати лісосмуги та безгосподарські ділянки поруч із полями», — резюмує операційний директор ІМК.

Навесні 2022 р. 9,5 тис. га на Чернігівщині були буквально вкриті сотнями снарядів, ракет, залишками тощо. Також понад 10 снарядів витягнули з полів на Сумщині. Наразі частина полів на Харківщині залишаються неочищеними від снарядів, замінованими або під постійними обстрілами. 

«Має відбутись розчищення полів, але це доволі тривалий і складний процес. Частину земель в цьому регіоні — до 5% земельного банку— ми навіть не розглядаємо для роботи, бо вони занадто небезпечні», — зазначає директор агропромислового департаменту групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник.

За його словами, коли представники компанії знаходять снаряд, підприємство звертається до ДСНС. «Вони мають приїхати та знешкодити його. Але, зазвичай, увага приділяється населеним пунктам, дорогам загального користування, а поля — не в пріоритеті. тому для швидкого розмінування недостатньо просто зателефонувати і залишити заявку. Прямого рішення по розмінуванню полів наразі немає», — додає він.

На Чернігівщині компанія розмінувала поля за кілька тижнів, але на це були кинуті всі зусилля компанії, цьому активно допомагали самі співробітники, які дронами облітали поля, самі виявляли небезпечні залишки, вносили координати в програму супутникового моніторингу Cropwise та всіляко допомагали рятівникам та саперам. 

«Працівники ДСНС навчили наших агрономів відрізняти безпечні уламки від небезпечних, і їх наші співробітники вивозили самостійно. Якщо б ми не спрацювали настільки злагоджено, ми б ризикували втратити поля назавжди, адже там був посіяний озимий ріпак. Якщо б він піднявся, він би сховав залишки снарядів і ми б їх вже ніколи не знайшли», — уточняє Олександр Овсяник.

При цьому він додає, що після розмінування відновлення землі не потрібне: якщо з поля вивезли всі вибухонебезпечні снаряди та залишки, одразу можна працювати.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua