Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.
Одним із дискусійних питань із Євросоюзом є, зокрема, використання дронів для внесення засобів захисту рослин. Про це йдеться у статті AgroPortal.ua «Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації у рослинництві».
У цьому питанні Україна випередила ЄС у частині регулювання дронів. На рівні ЄС відсутнє регулювання, яке описує внесення ЗЗР дронами.
«У Європі авіаційний метод працює виключно на підставі дозволів. Такий дозвіл надається лише тоді, коли фермер доводить, що в нього немає іншої альтернативи, наприклад, під час роботи на схилах, де звичайний обприскувач не зможе працювати. Окремо Україна створила на рівні законодавства механізми, які регламентують внесення ЗЗР дронами, оскільки в країні цей метод зараз активно розвивається», — зазначає експерт аграрного ринку Владислав Седик.
Варто відмітити, що ЄС анонсував, що найближчим часом запропонує зміни до законодавства в частині обробок авіаційним методом.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників. Вони «супроводжують» рослини від посіву й аж до входу в перезимівлю.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок проведення технічного огляду обладнання для застосування засобів захисту рослин (ЗЗР). Документ встановлює єдині правила перевірки технічного стану такого обладнання.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

На Харківщині аграрії припинили обробляти близько 7,5% посівних площ через постійну загрозу атак російських FPV-дронів.

Інтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.

Посівна-2022, окрім складних умов і нестачі необхідних ресурсів для проведення весняно-польових робіт, має ще один визначальний фактор — лінію фронту. Разом ці складові вплинуть як на кількість, так і на якість майбутнього врожаю.